SlideShare une entreprise Scribd logo
1  sur  25
Культурне
життя України
в другій половині
ХІХ ст.
Зміст:
Історичні умови
розвитку освіти та
науки
Розвиток освіти
Розвиток науки
Музика
Література
Архітектура
Історичні умови розвитку
освіти та науки
Розвиток капіталізму в Україні викликав зростаючу
потребу в піднесенні освіти й підготовці кваліфікованих
кадрів інженерів, механіків, конструкторів та ін. Сприяв
формуванню української нації, пробудженню національної
свідомості та більш уважному ставленню українського
населення до своїх історичних коренів і традицій. Дав
свободу економічному підприємництву (незважаючи на
збереження феодальних пережитків), яке вимагало
демократизації в політичній сфері, тому почали
зростати національно-демократичний і революційно-
демократичний напрямки в розвитку культури.
Побачивши в національній свідомості і русі, що
пробуджувалися, потенційну загрозу своїм імперським
інтересам, Росія й Австро-Угорщина всіляко
перешкоджали розвитку української мови й культури,
провадячи політику русифікації та, відповідно, онімечення
(а також не заважаючи активній полонізації, що
відбувалася в Галичині).
Розвиток освіти
Початкова освіта. За реформою 1864 р. всі початкові
школи (церковнопарафіяльні, світські) перетворені на
початкові народні училища, що стали
загальностановими, і навчання в них велося за єдиними
планами й програмами (читання, арифметика та
Закон Божий). Якість підготовки була дуже низькою,
особливо в селах.
Частина училищ відкривалася земствами й називалася
«земські школами», у яких викладали прогресивно
налаштовані вчителі-різночинці. Повітові училища були
перетворені на 6-річні міські училища, що готували
випускників для роботи в промисловості, на
транспорті, у канцелярії. У них додатково викладалися
геометрія, креслення, фізика, ботаніка та ін. Недільні
школи (1859–1862) — відкривалися громадами й були
єдиними, де навчання велося не тільки російською, але й
українською мовою за розширеними програмами
викладання гуманітарних і природничих дисциплін. У
1862 р. були закриті царизмом як розсадники
українського націоналізму.
Середня освіта давалася в 7-річних гімназіях, що
поділялися на класичні (з поглибленим вивчанням
гуманітарних дисциплін; випускники без іспитів
приймалися до університетів) і реальні, де вивчали
точні й природничі науки, готували учнів до вищих
технічних закладів.
Вища освіта давалася в університетах
Харкова, Києва, Одеси (Новоросійський
університет). У Західній Україні — в
університетах Львова й Чернівців. Вища
освіта давалася в Харкові — у
технологічному та ветеринарному
інститутах; у Києві — у політехнічному;
Ніжині — в історико-філологічному; Глухові
— в учительському; Львові — в
політехнічному та ін.
У Західній Україні в цей період уряд іде на
певні поступки українському руху —
з’являються перші українські гімназії, а в
1894 р. при Львівському університеті було
відкрито кафедру української історії,
завідувачем котрої став М. С. Грушевський.
Розвиток науки
Був викликаний розвитком капіталізму.
Науковими центрами стали університети й
наукові товариства Харкова, Києва, Одеси та
інших міст, що проводили дослідження й
видавали праці з різних галузей науки.
Найбільш відомими вченими були:
М. Бекетов — професор
Харківського університету, який
створив при фізико-
математичному факультеті фізико-
хімічне відділення та лабораторію
фізичної хімії. Один із засновників
нової науки — фізичної хімії.
І. Мечников — викладач
Новоросійського університету
в Одесі. Заснував разом із
мікробіологом М. Гамалією
першу в країні й другу у світі
бактеріологічну станцію.
Творець учення про імунітет.
О. Ляпунов — професор
Харківського університету.
Працював у галузі механіки,
математичного аналізу,
теорії диференціальних
рівнянь, теорії ймовірності і
т. п.
О. Єфименко — історик,
етнограф, перша жінка —
доктор історичних наук,
автор праць «Історія
українського народу»,
«Нариси історії
Правобережної України» та
ін.
 розвиток промисловості після реформ 60–70-
х рр., що потребував кваліфікованих
спеціалістів і нових технологій;
 загальноєвропейський прогрес у науці й
техніці;
 поширення й подальше домінування
філософії позитивізму, яка сприяла пошукові
достовірних і точних вимірів фізичних і
суспільних явищ;
 відсутність ідеологічного забарвлення в
дослідженнях, а отже,– конфлікту з владою,
хоч і не завжди.
Розвиток наук зумовлювали
такі чинники:
Музика
Значний вплив на розвиток музичного мистецтва
України справила творчість композитора й оперного
актора Семена Гулака-Артемовського (1813-1873
рр). Його опера „Запорожець за Дунаєм” ставилася на
сценах багатьох театрів і поклала початок українській
опері. Популярністю користувалися опери Петра
Сокальського (1832-1887) „Мазепа”, „Майська ніч”,
„Богдан Хмельницький” та інші, самі назви яких
говорять про їхній зміст.
У музичному мистецтві вирізнялася творчість С. С.
Гулака-Артемовського. У 1862 р. він створює першу
українську оперу "Запорожець за Дунаєм".
Основоположником української класичної музики був М.
В. Лисенко, який у цей період написав чудові опери
"Різдвяна ніч", "Утоплена", "Наталка Полтавка", "Тарас
Бульба", оперету "Чорноморці", опери для дітей "Пан
Коцький", "Коза-дереза" тощо. На Західній Україні слід
відзначити творчість М. М. Вербицького.
Література
У другій половині XIX ст. романтизм у
літературі поступився місцем реалізмові.
Останній передбачав відображення реальної
дійсності й оточення героя, точне відтворення всіх
аспектів життя, обґрунтування дій і почуттів
персонажів психологічними й соціальними умовами.
Як і в інших європейських літературах, в
українській літературі зародки реалістичного
стилю були зв’язані з фольклором, з народними
гумористичними й сатиричними оповіданнями, а
також із давньою літературою.
Художні й публіцистичні твори найвидатніших
діячів української культури другої половини ХІХ
ст. містять глибокі роздуми про тодішнє сучасне
і майбутнє українського народу, відображають
історичні подвиги минулого, оспівують визвольну
боротьбу за державну незалежність України.
Перехід від романтизму до
реалізму добре помітно на
творчості Марка Вовчка
(Марія Вілінська-Маркович,
1834–1907). Вона
продовжила тему
творчості Тараса
Шевченка, присвячену
становищу покріпаченого
селянства, особливо жінок
(«Одарка», «Горпина»,
«Козачка»). Засобами
фольклору письменниця
скористалась у казках та
оповіданнях для дітей.
Народницько-просвітницьку
ідеологію сповідував
Степан Руданський (1833–
1873). Популярними стали
його гумористичні
«Співомовки», де
переплелися національні й
соціальні спостереження.
Реалістично змалював
історію українського села
Іван Нечуй-Левицький
(1838–1918). У повісті
«Микола Джеря»
зображено поневіряння
селянина, втікача від
панщини.
Неперевершиним надбанням
української літератури
стала творчість
геніального письменника
Івана Франка (1856–1916).
Майстерність стилю,
злободенність проблем,
багатство жанрів і
багатоплановість тем, а
також активна громадська
позиція вирізняли І.Франка в
історії української
культури. Від романтизму
й побутового реалізму
письменник перейшов до
реалістичних, психологічно
насичених творів,
зрівнявшись із видатними
прозаїками Західної Європи.
В українській архітектурі другої половини XIX ст.
поширюється еклектизм різноманітних стилів.
Найзначнішими здобутками в цей період відзначались
архітектори О. В. Беретті (Володимирський собор,
будинок Першої гімназії у Києві), В. О. Шредер (будинок
оперного театру і театру Соловцова у Києві), П. Главка
(будинок резиденції митрополита Буковини у Чернівцях).
Таким чином, друга половина XIX ст. була складним і
суперечливим періодом у розвитку української культури.
Незважаючи на труднощі, культура збагатилася
визначними здобутками практично в усіх провідних
галузях.
Архітектура
Над презентацією
працювала:
Петрушина Катерина

Contenu connexe

Tendances

михайло пилипович кравчук
михайло пилипович кравчукмихайло пилипович кравчук
михайло пилипович кравчук
tamaraivanova
 
Наука як рушійна сила прогресу
Наука як рушійна сила прогресуНаука як рушійна сила прогресу
Наука як рушійна сила прогресу
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
Визначні місця Cела Васильківці
Визначні місця Cела ВасильківціВизначні місця Cела Васильківці
Визначні місця Cела Васильківці
vslib
 
Україніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН
Україніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАНУкраїніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН
Україніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 

Tendances (20)

КравчукМ.П.-першотворець української математики
КравчукМ.П.-першотворець української математикиКравчукМ.П.-першотворець української математики
КравчукМ.П.-першотворець української математики
 
Кравчук Михайло Пилипович -видатний український математик (до 120 річчя з дня...
Кравчук Михайло Пилипович -видатний український математик (до 120 річчя з дня...Кравчук Михайло Пилипович -видатний український математик (до 120 річчя з дня...
Кравчук Михайло Пилипович -видатний український математик (до 120 річчя з дня...
 
михайло пилипович кравчук
михайло пилипович кравчукмихайло пилипович кравчук
михайло пилипович кравчук
 
Наука в Україні в 20 столітті
Наука в Україні в 20 століттіНаука в Україні в 20 столітті
Наука в Україні в 20 столітті
 
Розвиток науки в Україні у 1917-1921рр.
Розвиток науки в Україні у 1917-1921рр.Розвиток науки в Україні у 1917-1921рр.
Розвиток науки в Україні у 1917-1921рр.
 
Тези МАН за 2012 рік
Тези МАН за 2012 рікТези МАН за 2012 рік
Тези МАН за 2012 рік
 
До 170-річчя від дня народження Олексія Маркевича
До 170-річчя від дня народження Олексія МаркевичаДо 170-річчя від дня народження Олексія Маркевича
До 170-річчя від дня народження Олексія Маркевича
 
В.І. Вернадський – перший президент Академії наук України.
В.І. Вернадський – перший президент Академії наук України.В.І. Вернадський – перший президент Академії наук України.
В.І. Вернадський – перший президент Академії наук України.
 
Енциклопедія сучасної України
Енциклопедія сучасної УкраїниЕнциклопедія сучасної України
Енциклопедія сучасної України
 
Розвиток освіти і науки в 1917-1921 рр.
Розвиток освіти і науки в 1917-1921 рр.Розвиток освіти і науки в 1917-1921 рр.
Розвиток освіти і науки в 1917-1921 рр.
 
Наука як рушійна сила прогресу
Наука як рушійна сила прогресуНаука як рушійна сила прогресу
Наука як рушійна сила прогресу
 
Перший президент Української академії наук – Володимир Іванович Вернадський
Перший президент Української академії наук – Володимир Іванович Вернадський  Перший президент Української академії наук – Володимир Іванович Вернадський
Перший президент Української академії наук – Володимир Іванович Вернадський
 
Cвято української математики
Cвято української математикиCвято української математики
Cвято української математики
 
С.М.Бойко. Досвід упровадження українознавства в освітній простір України
С.М.Бойко. Досвід упровадження українознавства в освітній простір УкраїниС.М.Бойко. Досвід упровадження українознавства в освітній простір України
С.М.Бойко. Досвід упровадження українознавства в освітній простір України
 
Визначні місця Cела Васильківці
Визначні місця Cела ВасильківціВизначні місця Cела Васильківці
Визначні місця Cела Васильківці
 
Видатні вчені – географи україни
Видатні вчені – географи україниВидатні вчені – географи україни
Видатні вчені – географи україни
 
презентація ман нова
презентація ман новапрезентація ман нова
презентація ман нова
 
Україніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН
Україніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАНУкраїніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН
Україніка з фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН
 
Феномен Софії Русової
 Феномен Софії Русової  Феномен Софії Русової
Феномен Софії Русової
 
Підручники
ПідручникиПідручники
Підручники
 

En vedette

козацький одяг
козацький одягкозацький одяг
козацький одяг
svinchuk
 
Блокада Ленінграда
Блокада ЛенінградаБлокада Ленінграда
Блокада Ленінграда
svinchuk
 
Україна в умовах Незалежності
Україна в умовах НезалежностіУкраїна в умовах Незалежності
Україна в умовах Незалежності
svinchuk
 
Україна в роки другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
Україна в роки другої світової війни (1939 – 1945 рр.)Україна в роки другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
Україна в роки другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
svinchuk
 
30-літня війна
30-літня війна30-літня війна
30-літня війна
svinchuk
 
історична гра
історична граісторична гра
історична гра
svinchuk
 
Голодомор в Україні
Голодомор в УкраїніГолодомор в Україні
Голодомор в Україні
svinchuk
 
Голодомор
ГолодоморГолодомор
Голодомор
svinchuk
 
презентация Microsoft power point (3)
презентация Microsoft power point (3)презентация Microsoft power point (3)
презентация Microsoft power point (3)
svinchuk
 
європейське середньовічне місто
європейське середньовічне містоєвропейське середньовічне місто
європейське середньовічне місто
svinchuk
 
свято троїцький
свято троїцькийсвято троїцький
свято троїцький
svinchuk
 
презентація
презентаціяпрезентація
презентація
svinchuk
 
екскурсія музеєм волинської ікони
екскурсія музеєм волинської ікониекскурсія музеєм волинської ікони
екскурсія музеєм волинської ікони
svinchuk
 
десидентство
десидентстводесидентство
десидентство
svinchuk
 
Dodatok do programy_zno_hist_ukr
Dodatok do programy_zno_hist_ukrDodatok do programy_zno_hist_ukr
Dodatok do programy_zno_hist_ukr
svinchuk
 
Okupacyonnyy rezhym v_ukraini
Okupacyonnyy rezhym v_ukrainiOkupacyonnyy rezhym v_ukraini
Okupacyonnyy rezhym v_ukraini
svinchuk
 
Київська русь
Київська русьКиївська русь
Київська русь
svinchuk
 
II Світова війна
II Світова війнаII Світова війна
II Світова війна
svinchuk
 
Історія давнього єгипту
Історія давнього єгиптуІсторія давнього єгипту
Історія давнього єгипту
svinchuk
 
доба мейдзі
доба мейдзідоба мейдзі
доба мейдзі
svinchuk
 

En vedette (20)

козацький одяг
козацький одягкозацький одяг
козацький одяг
 
Блокада Ленінграда
Блокада ЛенінградаБлокада Ленінграда
Блокада Ленінграда
 
Україна в умовах Незалежності
Україна в умовах НезалежностіУкраїна в умовах Незалежності
Україна в умовах Незалежності
 
Україна в роки другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
Україна в роки другої світової війни (1939 – 1945 рр.)Україна в роки другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
Україна в роки другої світової війни (1939 – 1945 рр.)
 
30-літня війна
30-літня війна30-літня війна
30-літня війна
 
історична гра
історична граісторична гра
історична гра
 
Голодомор в Україні
Голодомор в УкраїніГолодомор в Україні
Голодомор в Україні
 
Голодомор
ГолодоморГолодомор
Голодомор
 
презентация Microsoft power point (3)
презентация Microsoft power point (3)презентация Microsoft power point (3)
презентация Microsoft power point (3)
 
європейське середньовічне місто
європейське середньовічне містоєвропейське середньовічне місто
європейське середньовічне місто
 
свято троїцький
свято троїцькийсвято троїцький
свято троїцький
 
презентація
презентаціяпрезентація
презентація
 
екскурсія музеєм волинської ікони
екскурсія музеєм волинської ікониекскурсія музеєм волинської ікони
екскурсія музеєм волинської ікони
 
десидентство
десидентстводесидентство
десидентство
 
Dodatok do programy_zno_hist_ukr
Dodatok do programy_zno_hist_ukrDodatok do programy_zno_hist_ukr
Dodatok do programy_zno_hist_ukr
 
Okupacyonnyy rezhym v_ukraini
Okupacyonnyy rezhym v_ukrainiOkupacyonnyy rezhym v_ukraini
Okupacyonnyy rezhym v_ukraini
 
Київська русь
Київська русьКиївська русь
Київська русь
 
II Світова війна
II Світова війнаII Світова війна
II Світова війна
 
Історія давнього єгипту
Історія давнього єгиптуІсторія давнього єгипту
Історія давнього єгипту
 
доба мейдзі
доба мейдзідоба мейдзі
доба мейдзі
 

Similaire à kulturne_zhyttya_ukrayiny_v_drugiy_polovyni_hih_st

укрліт 11
укрліт 11укрліт 11
укрліт 11
Dan444
 
Культура України на поч. ХХ ст.
Культура України на поч. ХХ ст.Культура України на поч. ХХ ст.
Культура України на поч. ХХ ст.
160289yfnfif
 
Akademichny etap natsionalnogo_vidrodzhennya
Akademichny etap natsionalnogo_vidrodzhennyaAkademichny etap natsionalnogo_vidrodzhennya
Akademichny etap natsionalnogo_vidrodzhennya
ekaterina0909
 
Розвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptx
Розвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptxРозвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptx
Розвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptx
ssuser547b57
 

Similaire à kulturne_zhyttya_ukrayiny_v_drugiy_polovyni_hih_st (20)

Національне відродження в Україні
Національне відродження в УкраїніНаціональне відродження в Україні
Національне відродження в Україні
 
розвиток культури на україні першої половини 19 го століття
розвиток культури на україні першої половини 19 го століттярозвиток культури на україні першої половини 19 го століття
розвиток культури на україні першої половини 19 го століття
 
укрліт 11
укрліт 11укрліт 11
укрліт 11
 
культура україни
культура україникультура україни
культура україни
 
Тема 19
Тема 19Тема 19
Тема 19
 
Визначні українки-вчені XIX-XX століття
      Визначні українки-вчені XIX-XX століття       Визначні українки-вчені XIX-XX століття
Визначні українки-вчені XIX-XX століття
 
Рідна моя Україна
Рідна моя УкраїнаРідна моя Україна
Рідна моя Україна
 
Ukrajinska literatura-10-klas-borzenko-2018-stand
Ukrajinska literatura-10-klas-borzenko-2018-standUkrajinska literatura-10-klas-borzenko-2018-stand
Ukrajinska literatura-10-klas-borzenko-2018-stand
 
Культура України на поч. ХХ ст.
Культура України на поч. ХХ ст.Культура України на поч. ХХ ст.
Культура України на поч. ХХ ст.
 
Ukraina 14 19stі
Ukraina 14 19stіUkraina 14 19stі
Ukraina 14 19stі
 
Ю.В.Беззуб. Музейна педагогіка як засіб плекання української ідентичності
Ю.В.Беззуб. Музейна педагогіка як засіб плекання української ідентичностіЮ.В.Беззуб. Музейна педагогіка як засіб плекання української ідентичності
Ю.В.Беззуб. Музейна педагогіка як засіб плекання української ідентичності
 
Akademichny etap natsionalnogo_vidrodzhennya
Akademichny etap natsionalnogo_vidrodzhennyaAkademichny etap natsionalnogo_vidrodzhennya
Akademichny etap natsionalnogo_vidrodzhennya
 
1
11
1
 
початок національного відродження
початок національного відродженняпочаток національного відродження
початок національного відродження
 
ukr-lit-10-kl-gramota.pdf
ukr-lit-10-kl-gramota.pdfukr-lit-10-kl-gramota.pdf
ukr-lit-10-kl-gramota.pdf
 
Презентація "Українські вчені історики"
Презентація "Українські вчені історики" Презентація "Українські вчені історики"
Презентація "Українські вчені історики"
 
Нові надходження відділ рідкісних і цінних видань
Нові надходження відділ рідкісних і цінних виданьНові надходження відділ рідкісних і цінних видань
Нові надходження відділ рідкісних і цінних видань
 
Нові надходження відділу рідкісних і цінних видань
Нові надходження відділу рідкісних і цінних виданьНові надходження відділу рідкісних і цінних видань
Нові надходження відділу рідкісних і цінних видань
 
Розвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptx
Розвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptxРозвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptx
Розвиток культури та духовного життя в умовах десталінізації.pptx
 
грушевський
грушевськийгрушевський
грушевський
 

Plus de svinchuk

наполеон бонапарт 12
наполеон бонапарт  12наполеон бонапарт  12
наполеон бонапарт 12
svinchuk
 
елліністичні держави в Iv ii ст
елліністичні держави в Iv ii стелліністичні держави в Iv ii ст
елліністичні держави в Iv ii ст
svinchuk
 
церкви
церквицеркви
церкви
svinchuk
 
свинчук
свинчуксвинчук
свинчук
svinchuk
 
Knyaz anatoliy vasilovich_veliky
Knyaz anatoliy vasilovich_velikyKnyaz anatoliy vasilovich_veliky
Knyaz anatoliy vasilovich_veliky
svinchuk
 
київський національний університет
київський національний університеткиївський національний університет
київський національний університет
svinchuk
 
Окупація України Німеччиною
Окупація України НімеччиноюОкупація України Німеччиною
Окупація України Німеччиною
svinchuk
 
велика британія
велика британія велика британія
велика британія
svinchuk
 

Plus de svinchuk (9)

наполеон бонапарт 12
наполеон бонапарт  12наполеон бонапарт  12
наполеон бонапарт 12
 
елліністичні держави в Iv ii ст
елліністичні держави в Iv ii стелліністичні держави в Iv ii ст
елліністичні держави в Iv ii ст
 
церкви
церквицеркви
церкви
 
свинчук
свинчуксвинчук
свинчук
 
Knyaz anatoliy vasilovich_veliky
Knyaz anatoliy vasilovich_velikyKnyaz anatoliy vasilovich_veliky
Knyaz anatoliy vasilovich_veliky
 
київський національний університет
київський національний університеткиївський національний університет
київський національний університет
 
Окупація України Німеччиною
Окупація України НімеччиноюОкупація України Німеччиною
Окупація України Німеччиною
 
1
11
1
 
велика британія
велика британія велика британія
велика британія
 

kulturne_zhyttya_ukrayiny_v_drugiy_polovyni_hih_st

  • 2. Зміст: Історичні умови розвитку освіти та науки Розвиток освіти Розвиток науки Музика Література Архітектура
  • 4. Розвиток капіталізму в Україні викликав зростаючу потребу в піднесенні освіти й підготовці кваліфікованих кадрів інженерів, механіків, конструкторів та ін. Сприяв формуванню української нації, пробудженню національної свідомості та більш уважному ставленню українського населення до своїх історичних коренів і традицій. Дав свободу економічному підприємництву (незважаючи на збереження феодальних пережитків), яке вимагало демократизації в політичній сфері, тому почали зростати національно-демократичний і революційно- демократичний напрямки в розвитку культури. Побачивши в національній свідомості і русі, що пробуджувалися, потенційну загрозу своїм імперським інтересам, Росія й Австро-Угорщина всіляко перешкоджали розвитку української мови й культури, провадячи політику русифікації та, відповідно, онімечення (а також не заважаючи активній полонізації, що відбувалася в Галичині).
  • 6. Початкова освіта. За реформою 1864 р. всі початкові школи (церковнопарафіяльні, світські) перетворені на початкові народні училища, що стали загальностановими, і навчання в них велося за єдиними планами й програмами (читання, арифметика та Закон Божий). Якість підготовки була дуже низькою, особливо в селах. Частина училищ відкривалася земствами й називалася «земські школами», у яких викладали прогресивно налаштовані вчителі-різночинці. Повітові училища були перетворені на 6-річні міські училища, що готували випускників для роботи в промисловості, на транспорті, у канцелярії. У них додатково викладалися геометрія, креслення, фізика, ботаніка та ін. Недільні школи (1859–1862) — відкривалися громадами й були єдиними, де навчання велося не тільки російською, але й українською мовою за розширеними програмами викладання гуманітарних і природничих дисциплін. У 1862 р. були закриті царизмом як розсадники українського націоналізму.
  • 7.
  • 8. Середня освіта давалася в 7-річних гімназіях, що поділялися на класичні (з поглибленим вивчанням гуманітарних дисциплін; випускники без іспитів приймалися до університетів) і реальні, де вивчали точні й природничі науки, готували учнів до вищих технічних закладів.
  • 9. Вища освіта давалася в університетах Харкова, Києва, Одеси (Новоросійський університет). У Західній Україні — в університетах Львова й Чернівців. Вища освіта давалася в Харкові — у технологічному та ветеринарному інститутах; у Києві — у політехнічному; Ніжині — в історико-філологічному; Глухові — в учительському; Львові — в політехнічному та ін. У Західній Україні в цей період уряд іде на певні поступки українському руху — з’являються перші українські гімназії, а в 1894 р. при Львівському університеті було відкрито кафедру української історії, завідувачем котрої став М. С. Грушевський.
  • 10.
  • 11. Розвиток науки Був викликаний розвитком капіталізму. Науковими центрами стали університети й наукові товариства Харкова, Києва, Одеси та інших міст, що проводили дослідження й видавали праці з різних галузей науки. Найбільш відомими вченими були:
  • 12. М. Бекетов — професор Харківського університету, який створив при фізико- математичному факультеті фізико- хімічне відділення та лабораторію фізичної хімії. Один із засновників нової науки — фізичної хімії. І. Мечников — викладач Новоросійського університету в Одесі. Заснував разом із мікробіологом М. Гамалією першу в країні й другу у світі бактеріологічну станцію. Творець учення про імунітет.
  • 13. О. Ляпунов — професор Харківського університету. Працював у галузі механіки, математичного аналізу, теорії диференціальних рівнянь, теорії ймовірності і т. п. О. Єфименко — історик, етнограф, перша жінка — доктор історичних наук, автор праць «Історія українського народу», «Нариси історії Правобережної України» та ін.
  • 14.  розвиток промисловості після реформ 60–70- х рр., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;  загальноєвропейський прогрес у науці й техніці;  поширення й подальше домінування філософії позитивізму, яка сприяла пошукові достовірних і точних вимірів фізичних і суспільних явищ;  відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже,– конфлікту з владою, хоч і не завжди. Розвиток наук зумовлювали такі чинники:
  • 16. Значний вплив на розвиток музичного мистецтва України справила творчість композитора й оперного актора Семена Гулака-Артемовського (1813-1873 рр). Його опера „Запорожець за Дунаєм” ставилася на сценах багатьох театрів і поклала початок українській опері. Популярністю користувалися опери Петра Сокальського (1832-1887) „Мазепа”, „Майська ніч”, „Богдан Хмельницький” та інші, самі назви яких говорять про їхній зміст. У музичному мистецтві вирізнялася творчість С. С. Гулака-Артемовського. У 1862 р. він створює першу українську оперу "Запорожець за Дунаєм". Основоположником української класичної музики був М. В. Лисенко, який у цей період написав чудові опери "Різдвяна ніч", "Утоплена", "Наталка Полтавка", "Тарас Бульба", оперету "Чорноморці", опери для дітей "Пан Коцький", "Коза-дереза" тощо. На Західній Україні слід відзначити творчість М. М. Вербицького.
  • 17.
  • 19. У другій половині XIX ст. романтизм у літературі поступився місцем реалізмові. Останній передбачав відображення реальної дійсності й оточення героя, точне відтворення всіх аспектів життя, обґрунтування дій і почуттів персонажів психологічними й соціальними умовами. Як і в інших європейських літературах, в українській літературі зародки реалістичного стилю були зв’язані з фольклором, з народними гумористичними й сатиричними оповіданнями, а також із давньою літературою. Художні й публіцистичні твори найвидатніших діячів української культури другої половини ХІХ ст. містять глибокі роздуми про тодішнє сучасне і майбутнє українського народу, відображають історичні подвиги минулого, оспівують визвольну боротьбу за державну незалежність України.
  • 20. Перехід від романтизму до реалізму добре помітно на творчості Марка Вовчка (Марія Вілінська-Маркович, 1834–1907). Вона продовжила тему творчості Тараса Шевченка, присвячену становищу покріпаченого селянства, особливо жінок («Одарка», «Горпина», «Козачка»). Засобами фольклору письменниця скористалась у казках та оповіданнях для дітей.
  • 21. Народницько-просвітницьку ідеологію сповідував Степан Руданський (1833– 1873). Популярними стали його гумористичні «Співомовки», де переплелися національні й соціальні спостереження. Реалістично змалював історію українського села Іван Нечуй-Левицький (1838–1918). У повісті «Микола Джеря» зображено поневіряння селянина, втікача від панщини.
  • 22. Неперевершиним надбанням української літератури стала творчість геніального письменника Івана Франка (1856–1916). Майстерність стилю, злободенність проблем, багатство жанрів і багатоплановість тем, а також активна громадська позиція вирізняли І.Франка в історії української культури. Від романтизму й побутового реалізму письменник перейшов до реалістичних, психологічно насичених творів, зрівнявшись із видатними прозаїками Західної Європи.
  • 23. В українській архітектурі другої половини XIX ст. поширюється еклектизм різноманітних стилів. Найзначнішими здобутками в цей період відзначались архітектори О. В. Беретті (Володимирський собор, будинок Першої гімназії у Києві), В. О. Шредер (будинок оперного театру і театру Соловцова у Києві), П. Главка (будинок резиденції митрополита Буковини у Чернівцях). Таким чином, друга половина XIX ст. була складним і суперечливим періодом у розвитку української культури. Незважаючи на труднощі, культура збагатилася визначними здобутками практично в усіх провідних галузях. Архітектура
  • 24.