.

1. Злинська загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів
Розробка уроку інформатики
у 9-А класі
за темою: «Робота в тестовому
процесорі Mісrosoft Office Word»
Вчитель Шверненко Тетяна Василівна

2. Тема: «Робота в тестовому процесорі Mісrosoft Office Word»
Мета:
• навчальна: застосування умінь і навичок роботи в
текстовому процесорі на практиці, узагальнити знання, навчитися
використовувати Word у творчій роботі;
• розвивальна : розвинути інтерес до предмета, стимулювати
логічне мислення, творчі здібності і пізнавальну активність, сприяти
профорієнтації;
• виховна: формування особистої відповідальності за власний
результат і результат роботи товаришів, формування емоційно-позитивного
напряму на практичну діяльність, сприяти відповідальному ставленню до своїх
обов'язків.
Тип уроку. Урок закріплення умінь і навичок
Хід уроку
…Розум полягає
не тільки у знанні,
але й в умінні застосовувати
знання на практиці.
Аристотель
І. Організація класу до заняття (1 хв.)
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
Темою нашого сьогоднішнього уроку є «Робота в тестовому процесорі
Mісrosoft Office Word». На цьому уроці ми намагатимемося показати
свою обізнаність в роботі з текстовим процесором та застосувати свої
знання на практиці.
ІІІ. Мотивація вивчення теми (2 хв.)
На попередніх уроках ви об’єдналися в групи. Кожна група отримала
завдання опрацювати певний матеріал про текстовий процесор. А на
сьогоднішньому уроці ви продемонструєте свої напрацювання за темою та
закріпимо наші знання на практиці. Я часто вам говорю, що, навчаючи,
ми навчаємось, покращуємо та вдосконалюємо свої знання. Ось зараз ви і
будете навчати один одного працювати у MO Word.
Завдання уроку:
Закріпити свої навики та уміння в роботі з текстовим процесором.
Представник першої групи зараз презентуватиме тему
ІV. Презентація «Робота з текстовою інформацією» 8 хв.
Блок 1. Дати відповіді на запитання
1. Що таке текстовий документ?
2. Яка програма називається системою обробки текстів?
3. Які ви знаєте системи обробки текстів?

3. 4. Назвіть формати текстових документів
5. Яка програма називається текстовим процесором?
1. Сукупність тексту й об’єктів, які його доповнюють.
2. Програми, призначені для створення, редагування й друку текстових
документів.
3. Текстовий редактор, текстовий процесор, видавничі системи.
4. .doc, .docx, .rtf, .txt
5. Програма, що дозволяє вводити, редагувати й форматувати текст,
вставляти малюнки й таблиці, перевіряти правопис, складати зміст,
виконувати переніс слів
Друга група нам розповість про форматування тексту.
Блок 2. Дати відповіді на запитання
1. Що називається форматуванням тексту?
2. Які види форматування ви знаєте?
3. Які є параметри форматування символів?
4. Що означає «від форматувати сторінку»
5. Які типи форматування можна застосувати до абзаців?
У третьої групи були завдання опрацювати матеріал про
створення авто змісту та злиття документів.
Блок 3. Скласти алгоритм створення змісту документу
V. Закріплення матеріалу
Вказати, яке форматування застосовано до тексту.
VI. Практична частина. Повторення правил техніки безпеки
Завдання для практичної роботи
Відформатувати заданий текст (Додаток) за параметрами:
1. Зробити зміст документу.
2. Вставити малюнки відповідно до тексту.
3. Заголовки: відцентрувати, напівжирні, кольорові, 18 пт.
4. Текст 14 пт., абзац 1 см., інтервал 1,15, Times New Roman.
5. Поля ліве, праве – 2 см, верхнє – 3 см, нижнє – 1 см.

4. 6. Границя сторінки – малюнок
7. Колір сторінки - заливка (2 кольори)
8. Вказати номери сторінок угорі справа
VI. Тестування
Дати відповіді на тестові запитання (тести знаходяться в папці 9-А на
робочому столі)
VІІ. Запитання командам
І команда
1. Редагування – це?(виправлення помилок у документі)
2. Перш ніж форматувати текст потрібно його?(виділити)
3. Як створити новий документ?(Файл/створити)
4. Як вставити картинку у документ?(Вставка/картинка)
ІІ команда
1. Як можна відформатувати абзац?(Формат/абзац)
2. Дії з графічними об’єктами? (Вставити, копіювати, переміщати,
змінювати розміри)
3. Як пронумерувати сторінки? (Вставка/Номер сторінок)
4. Форматування шрифту – це? (розмір, колір, накреслення)
ІІІ команда
1. Форматування – це? (надання документу бажаного вигляду)
2. Як відкрити створений документ? (Файл/відкрити)
3. Як вставити в документ малюнки з колекції картинки? (вставка/картинка)
4. За допомогою якого пункту можна налаштовувати сторінки?
(Файл/параметри сторінка)
VIІI. Підсумок уроку
Метод «Коло ідей»
Метод «Коло ідей»
- На сьогоднішньому уроці мені найбільше запам'яталося…
- Чи досягли ми мети, яку поставили на початку уроку?
- Що було легким, а що складним?
VIІІ. Домашнє завдання. Скласти кросворд до теми Word. Повторити
матеріал по злиття документів.

5. Додаток
Народні свята України
Народні свята - це найдавніша обрядовість, яка корінням сягає первісних, язичницьких вірувань, та
поєднує у собі раціональний досвід і релігійно-магічні вірування наших предків. Лиш значно
пізніше церква визнала існуючу систему землеробських свят та надала їй християнського
забарвлення: календарні звичаї формально узгоджувалися з річним літургічним циклом
православної церкви, проте дійсною основою мали трудовий сільськогосподарський календар. До
складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди і звичаї. У
аграрному календарі українців не було різкого розмежування між сезонами: зимова обрядовість
поступово переходила у весняну, весняна - у літню тощо. Кожен цикл свят ніс своє смислове
навантаження та був насичений безліччю ритуалів і прикмет, які зв'язували між собою пори року.
Обов'язковими компонентами календарних свят українців були обрядовий стіл, господарська і
сімейна магія, вшанування предків, передбачення майбутнього, ритуальні обходи і поздоровлення,
рядження і маскування. Свята і обряди календарного циклу регламентували всі сфери життя
українського селянина — виробничу, суспільну, сімейну. Їхня головна мета та завдання відповідали
корінним прагненням хлібороба: забезпечити добробут і щастя родини, щасливий шлюб для
молоді, високий урожай та плодючість худоби, відвести всіляке зло, передбачити майбутнє і
вплинути на нього.
У 1917 р., коли вся народна календарна звичаєвість була віднесена до розряду пережиткових,
ворожих соціалізму явищ, було втрачено чимало позитивних народних традицій. Найбільш
стійкими виявилися ті форми календарної обрядовості, що втратили тісний зв'язок із релігією і
трансформувалися в явище народного мистецтва, святкової розваги. Сьогодні все більше
традиційних народних свят відроджуються та чимдалі активніше входять у систему сучасної
культури українського народу. А Різдво, Великдень та Зелені свята рішенням Верховної Ради
України від 1990 року проголошені офіційними державними святами.
Зимовий цикл свят
В народі говорять: "Зима прийшла і празничків привела". І дійсно: взимку майже щодня –
свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли
вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи
дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати
лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом
очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.
У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи.
Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята,
котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний із

6. відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У
ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і
достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період
українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та
їхнім домочадцям.
Умовно завершував зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем, день Петра
Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання
весни, передбачали, яке буде літо.
Весняний цикл свят
Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що
супроводжується піснями, іграми, хороводами. До весняного календаря наші прадіди
зараховували й свято Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до
весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід
весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а
в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.
Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14
березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового
року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки
вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі –
риба хвостом лід розбиває.
Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням
майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко
прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її
шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням
людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та
поетичними народними співами -веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.
Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське
свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний
обрядовий циклВознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.
Літній цикл свят
Літній цикл свят, як і весняний, був заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами,
але не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми
днями квітня. За іншими спостереженнями, початок літа пов’язували з періодом, коли на дубах
з’являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути
врожайним.
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія
заклинання майбутнього врожаю,культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні
свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів день (святих Петра та Павла).

7. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають
точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.
Закінчувався літній цикл днем святої Мокрини, у народі ще кажуть: "Свята Мокрина осінь
приносить".
У рештках обрядових дійств, розпорошених по «громових святах», годі дійти первісної суті давніх
святкувань наших предків, і лише в Зелених святах і купальському торжестві збережено ядро
прадавньої обрядовості літнього циклу.
Осінній цикл свят
Осінній цикл свят замикає річне календарно-обрядове коло. Він не становить цілісної системи, а
ввібрав окремі звичаї та обряди, характер яких визначався станом засинання природи та
приготуваннями до зими і зимових свят. В сучасній інтерпретації рамки осіннього циклу
охоплюють період від перших серпневих днів (день пророка Іллі) до дня святого Пилипа (27
листопада), після якого настає зимовий піст — Пилипівка, що триває аж до Різдва. Він включає такі
основні свята та обряди: Спаса та Різдва Пресвятої Богородиці, Покрови, св. Дмитра, Кузьми та
Дем'яна, Михайла Архистратига.
Головними моментами осіннього циклу були звичаї, приурочені до завершення збору
врожаю чиповернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена
головна селянська турбота - забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження
людського роду.
Це - основна ідея осіннього обрядового циклу. Більшість обрядів осіннього циклу в тому вигляді, в
якому вони збереглися, пов'язані не із конкретною датою чи святковим днем, а із виконанням
певного виду землеробських робіт в окремого господаря - початок збору врожаю, час завершення
жнив та період косовиці. Кожен із них мав свої звичаї, які супроводжували процес праці. Обряди
осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а
на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у
приміщення, набуваючи форми вечорниць.
В осінньому циклі знову повторюються всі мотиви, властиві для інших циклів - так
формувалосябезперервне циклічне обрядове коло святкових дат із різними атрибутами і
символами, але одними і тими ж мотивами.
В народі говорять: “Зима прийшла і празничків привела”. І дійсно. Взимку майже щодня – свято.
В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. А
якщо разом з подарунком дитина отримує маленьку срібну різочку – це попереджувальний знак:
дитині варто задуматись над своєю поведінкою, щоб наступного року не залишитись зовсім без
подарунку від Святого Миколая.
Cвятвечір
Вечір напередодні Різдва називався ще багатою кутею. До нього ретельно готувалися:
розтоплювали піч 12 полінами, що висушувалися 12 днів, пекли й варили 12 ритуальних страв,
головні з яких – різдвяна кутя (страва з пшениці, меду, маку та горіхів) та узвар (компот із
сухофруктів). Під вечір до хати вносили дідуха – обжинкового снопа. Вважалося, що він, як і всі інші
хатні речі, набуває чудодійної сили і приносить щастя та успішну працю.

8. Різдво Христове
Колядки
Це величально-обрядові пісні, які виконуються на зимові свята, зокрема на Різдво. Колядники
готували колядки та вертепи, а до церкви йшли у найкращому вбранні.
Меланки або Щедрий вечір
Щедрий вечір — українське народне свято, вечір напередодні Старого Нового року.
Саме цього дня завершується цикл «святих вечорів», а щедрувальники обходять оселі і звеселяють
гостину. Народні традиції щедрування в Україні тягнуться із давніх-давен.
Масляна
Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень
називається сирним або м'ясопусним. Це є останній тиждень напередодні Великого посту.Основні
відмінності свята — це млинці й народні гуляння.
У Древній Русі млинець вважали символом сонця, оскільки він, подібно до сонця, теж жовтий,
круглий і гарячий, і вірили, що з’їдаючи млинець люди отримують частинку його тепла й сили.
Головною героїнею торжества була, звичайно, Масляна, представлена в опудало. Її урочисто
спалювали в останній день Масляного тижня, співаючи при цьому урочисті пісні і закликаючи
весну.
ВЕЛИКДЕНЬ
Свято Воскресіння Господнього або Великдень святкують у перший тиждень після весняного
рівнодення і повного місяця. Разом із людьми його відзначає і природа, що
пробуджується.Родинний обід цього дня готують особливо урочисто і прикрашають квітами.
Звичай фарбувати яйця — обов’язковий атрибут свята.Традиція розмальовувати писанки є
практично у всіх народів. Яйце завжди символізувало нове життя.Слов’яни катали писанки по землі
для родючості та зберігали впродовж року, щоби захистити домівку від різних негараздів.
До випікання паски господині ставилися з особливою відповідальністю. Коли паска вже була в печі,
нікому з членів родини не дозволялося сідати, щоб і паска не сіла, вхідні двері замикали, щоб ніхто
не зайшов до хати, бо тоді б паска потріскалася. Також вірили, що якщо присутні в хаті будуть
підскакувати, то паска добре виросте.
Опівночі з суботи на неділю люди йшли до церкви на всеношну службу.
Прийшовши до церкви, люди з пасками ставали довкола храму. Процесія з хоругвами і відром
свяченої води проходила між рядами, і священик святив паску та великодні страви, при цьому
промовляючи: «Христос воскрес». Йому відповідали: «Воістину воскрес». Коли обряд освячення
закінчувався, всі якнайшвидше поспішали додому.