2. 1856-1916 Іван Франко — трибун народний, Пророк-ватаг, ратай-співець І громадянин благородний... М.Вороний
3. Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах Дрогобицького повіту на Львівщині в родині коваля. З батьківської кузні він виніс перші знання про життя галицького селянства, про працю людини, а від матері перейняв любов до народної пісні. З 1862 по 1875 рр. І.Я.Франко навчався, закінчив Дрогобицьку гімназію і вступив на філософський факультет Львівського університету
7. “ Тямлю як нині: малим ще хлопчиною В мамині пісні заслухувавсь я, Пісні ті стали красою єдиною Бідного мого, тяжкого життя…” І.Франко
8.
9. Червень 1877 р. - перше ув'язнення. Сiчень 1878 р. – суд над Франком та його однодумцями, їх звинувачували у належностi до таємної соцiалiстичної органiзацiї Березень 1880 р. - другий арешт i тримiсячне ув'язнення в коломийськiй тюрмi. 1889 р. - третiй арешт, двомiсячне ув”язнення за зв”язок з групою київських студентiв Вічний революціонер — Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело.
10.
11. 28 травня 1916 р. Іван Франко відійшов у вічність і був похований у чужий гробівець на відомому Личаківському цвинтарі у Львові. 28 травня 1921 р. він був перепохований у власну могилу, а 28 травня 1933 р. над нею постав бронзовий каменяр...
12. Не забули великого Каменяра сучасники. Селу, де народився поет, повернуто назву Нагуєвичі 1 грудня 1991р. На місці, де була садиба батьків Івана Франка, 1956 р. встановлено меморіальну арку, а 1981 р., до 125-річчя з дня народження, садибу відновлено з усіма її спорудами: хатою, стодолою, шпіхлірем, кузнею, оборогами. У лісопарку відкрито меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка». 1986 р. збудовано нове приміщення для музею, у цьому ж році відкрито скульптурну композицію «Франко і світова література»
13. Іван Франко був геніальною людиною, а тому мабуть і сучасниками не завжди визнаною. Але найбільша трагедія генія — це коли немає послідовників, нащадків. Надіємося, що серед вас є люди, які кохаються у поезії, прозі Франка, читають його філософські трактати і критичні статті, захоплюються перекладами, а головне — з дитинства читають його казки. Приходьте до нас у кабінет-музей
