1. НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.- ліцей» с. Зимне
Наукове товариство ліцеїстів
«Соняшник»
Екологічна характеристика популяції
Tilia cordata в межах заказника
«Липовий гай» Володимир-Волинського
району Волинської області
Роботу виконала:
Дурдас Іванна Миколаївна,
учениця 11 класу
НВК «Загальноосвітня школа
І-ІІІ ст. - ліцей» с. Зимне
Науковий керівник:
Подзізей Б.А., вчитель біології
НВК «Загальноосвітня школа
І-ІІІ ст. - ліцей» с. Зимне
Зимне – 2015

2. ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ І МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА РОБОТИ…………………………………6
1.1. Методика експедиційних таксономічних досліджень…………………….... 6
1.2 Методика дослідження екологічних особливостей місцевої популяції, та
фітосанітарного рослин Tilia cordata………........................……………………… 7
1.3. Методика вивчення екологічного стану фітоасоціацій……………………....8
РОЗДІЛ ІІ ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗМІЩЕННЯ ТА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ
УМОВИ ТЕРИТОРІЇ ………………………………………………………………10
2.1. Географічне розташування заказника………………………………………..10
2.2. Доступність території заказника для відвідувачів та умови дослідження…11
РОЗДІЛ ІІІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДОВОЇ ТА ПРОСТОРОВОЇ
СТРУКТУРИ ФІТОАСОЦІАЦІЙ ………………….……………………………..12
3.1. Видовий склад, ценотична структура, та ярусність фітоасоціацій заказника
«Липовий гай»……………………………………………………………………...12
3.2. Густина деревостанів та щільність популяції Tilia cordata …...…………....17
РОЗДІЛ ІV ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПОПУЛЯЦІЇ TILIA CORDATA………….21
4.1. Антропогенний вплив на угрупування Липового гаю………………………21
4.2. Оцінка фітосанітарного стану рослин домінантів з числа дендрофлори
заказника та стабільності угрупування в цілому…………………………………22
4.3. Можливості природного поновлення місцевої популяції Tilia cordata…….27
РОЗДІЛ V РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОХОРОНІ ТА НЕВИСНАЖЛИВОМУ
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЮ В МЕЖАХ ЗАКАЗНИКА………………………32
5.1. Созологічні рекомендації для впровадження на території Липового гаю…32
2

3. 5.2. Заходи необхідні для стабілізації ценотичної структури заказника та
збереження його липових насаджень……………………………………………..33
5.3. Можливості невиснажливої експлуатація популяції Tilia cordata……….....34
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….………39
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..41
3

4. ВСТУП
Основу регіональної екомережі Володимир-Волинського району складають
15 об’єктів природозаповідного фонду місцевого значення, серед яких
ландшафтні лісові та загальнозоологічні заказники, ботанічні, зоологічні та
гідрологічні пам’ятки природи, пам’ятка садово-паркового мистецтва [25].
Серед них найбільш цікавим для екологічних та флористичних досліджень
є лісовий заказник «Липовий гай», розташований на землях Зимненської
сільської ради поряд із південно-східною околицею с. Фалемичі. Площа
заказника усього 24.8 га [25].
Об’єкт розміщений на пагорбах у мальовничій місцевості, оточений
заплавою річки Луги та низинними болотами.
«Липовий гай» вважається єдиним в регіоні лісовим масивом, що
складається із майже чистих липових деревостанів [24].
На нашу думку, цей унікальний куточок живої природи потребує
всебічного вивчення та охорони. Невелика територія та розміщення поряд із
населеним пунктом вимагають постійного моніторингу стану місцевих
рослинних угруповань, а унікальність його рослинних асоціацій (у межах
регіону) вимагає ретельного дослідження, адже фітоценози з домінуванням
Липи серцелистої, яка виступає в них видом едифікатором, не характерні для
нашої місцевості. Екологи наголошують на необхідності збереження не лише
біологічного та генетичного розмаїття, а й розмаїття екосистемного, не
випадково в Зелену книгу занесено не окремі види рослин, а цілі рослинні
асоціації – фітоценози [11].
На підставі флористичних та екологічних досліджень, що були здійснені на
початку 90-х років минулого століття, ця територія рішенням Волинської
обласної ради отримала статус заказника[25]. Проте докладні дослідження
видового складу місцевої дендрофлори проведені не були, не було також
визначено і ценотичну структуру фітоасоціацій, стан місцевої біоти, зокрема
екологічні особливості популяції основного виду едифікатора Tilia cordata. З
часу надання цій території статусу заказника минуло 10 років, але за цей період
4

5. було проведено лише одне наукове дослідження флори та екологічної
характеристики даної території [17]. Проте ця робота передусім стосувалася
видового складу та таксаційних характеристик місцевих деревостанів, а також
антропогенного впливу на місцевий біоценоз (Никитюк, 2014). В той же час
екологічні особливості популяції та стан рослин головного виду едифікатора та
ценозоутворювача даної екосистеми Tilia cordata залишилися практично не
дослідженими
Саме ці факти і зумовлюють актуальність нашої роботи.
Метою роботи є дослідження екологічного стану популяції Tilia cordata в
межах заказника «Липовий гай».
Об’єкт роботи: рослини виду Tilia cordata в складі фітоасоціацій заказника.
Предмет роботи: екологічна структура популяції та біометричні
характеристики особин Tilia cordatа, видовий склад фітоасоціацій заказника
У своїй роботі ми поставили ряд завдань, а саме:
• дослідити видовий склад дендрофлори,
• з’ясувати роль Tilia cordata в фітоасоціаціях заказника,
• вивчити просторову структуру популяції (ярусність, та щільність)
Липи серцелистої в місцевих деревостанах,
• на основі аналізу біометричних показників дослідити фітосанітарний
стан рослин Tilia cordata,
• оцінити можливості природного лісопоновлення в межах заказника,
• розробити заходи щодо охорони та поновлення біоти «Липового
гаю» та рекомендації по невиснажливому використанню ресурсів
заказника.
Результати нашої роботи будуть корисними Володимир-Волинському
лісовому господарству в контексті оцінки регіональних лісових ресурсів, а
також планування та здійснення заходів щодо їх збереження та поновлення.
Місцеві громади навколишніх сіл отримають не лише вичерпну інформацію
5

6. про стан довкілля в зоні їх громадської відповідальності, а й рекомендації щодо
екологічно виваженого природокористування.
РОЗДІЛ І
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА РОБОТИ
1.1. Методика експедиційних таксономічних досліджень
Матеріалами нашої роботи були власні збори та проаналізовані результати
експедиційних польових досліджень, проведених протягом 2014 р. на території
заказника.
При плануванні маршрутів експедицій ми з’ясували напрямки, з яких
можна найкраще дістатися до заказника. Для цього ми провели ряд інтерв’ю з
місцевими мешканцями та працівниками Володимир-Волинського
лісопромислового господарства, а також аналіз топографічних та супутникових
карт даної місцевості.
Експедиції проводилися протягом липня – листопада 2014 року, через
метереологічні особливості цього року (велика кількість опадів весною та на
початку літа) та гідрологічні умови прилеглої до заказника території в інші
місяці можливості провести дослідження не було. Під час експедицій
використовувався маршрутний метод. Для дослідження видового складу флори
ми використовували в основному фотографічний метод, рідше застосовували
гербаризацію. Таксономічні дослідження представників дендрофлори
проводили з використанням визначника вищих рослин України [5] та
визначника дерев’янистих рослин по листках [2].
Домінантні та субдомінантні види дендрофлори місцевих фітоасоціацій
визначали через визначення індексів домінування, які рахували за формулою
Бергера-Паркера.
N
N
d max
=
де N max - чисельність дерев виду домінанта , N - сумарна чисельність дерев
усіх видів [10],[23].
6

7. Кількість представників окремих видів дендрофлори рахували в кожній
типовій фітоасоціації, окремо в межах ярусу на трьох типових ділянках площею
в 10 а, ектрополюючи дані на площу в 1 га.
На основі визначення видового складу фітоценозу, а також даних підрахунку
індексів домінування, визначали цинотичне ядро та структуру біоценозу.
1.2 Методика дослідження екологічних особливостей місцевої
популяції, та фітосанітарного рослин Tilia cordata.
Важливими показниками просторової структури фітоасоціації в цілому та
окремих популяцій рослин зокрема є ярусність та густота рослин [7].
Ярусність (у фітоценозах) - вертикальне розчленовування співтовариств рослин
— фітоценозів на яруси, тобто на досить чітко відмежовані горизонти
концентрації діяльних органів рослин [7] , [26].
За формою насадження може бути просте (одноярусне) і складне
(багатоярусне). Існують певні критерії, за якими можна виділити ярус. Так, ярус
можна виділити, якщо середні висоти дерев в першому ярусі насадження вищі,
ніж середня висота другого ярусу на 15% і більше [18]. В іншому випадку
вважається, що в насадженні є окремі дерева, які виявилися вищими або
нижчими основного ярусу. Якщо висота другого ярусу менша половини висоти
першого ярусу, то вважається, що наявний не другий ярус, а підріст [18].
Густоту, тобто кількість дерев на площі в 1 га, було досліджено методом
підрахунків кількості дерев на обраних для дослідження ділянках площею 10
арів з наступним визначенням середньої густоти і екстраполяцією даних на
площу в 1 га. Як альтернатива цьому методу, на інших пробних ділянках
визначалися середні відстані між двома деревами, отримані результати
зіставлялися з таблицею залежності кількості дерев від середньої відстані між
деревами (за Саліковим Н. Я.) [9].
Оцінка фітосанітарного стану дорослих екземплярів популяції Липи
серцелистої проводилася на основі біоіндикаторної методики вивчення стану
листяних насаджень за ступенем пошкодження трутовиками [9],[15].
7

8. Основними біометричними показниками використаними в роботі були довжина
річного приросту пагона та кількість листків на ньому.
Біометричні вимірювання проводили за загальноприйнятими методиками. На
кожному пробному дереві було відібрано по 30 однорічних пагонів, пагони
відбиралися в середній частині крони з південного боку [12].
З метою найбільш точної оцінки вимірювання довжин пагонів проводилося
протягом вересня – жовтня, після закінчення росту [12]. Паралельно з
вимірюванням довжини річного приросту підраховувалася і кількість листків
на пагоні. В пагонах, зібраних в процесі листопаду, кількість листків
оцінювалася за листковими рубцями на стеблі та кількістю закладених
пазушних бруньок. Експериментальні дані оброблені статистично.
1.3. Методика вивчення екологічного стану фітоасоціацій.
На основі градацій ступеня ураження трутовиками та загального
фітосанітарного стану дерев видів едифікаторів Tilia соrdata та Quercus robur
оцінювали екологічну стійкість фітоасоціації в цілому, для чого скористалися
шкалою оцінки біологічної стійкості насадження (згідно МЛТІ.), [9].
Відмічалася кількість загиблих на 10 пробних площах в 10 арів дерев. По
повалених стовбурах диференціювалися ті дерева, що загинули внаслідок
буревіїв та паразитарних хвороб, та дерева, що знищені внаслідок рубок.
Також для оцінки фітоасоціацій Липового гаю застосовували дані Шкали
деградації середовища лісу в процесі рекреації (згідно ВО «Лісопроект») [9], та
Шкали оцінки стану чагарникової і трав'янистої рослинності (за Гусєвим М.М
та. Агальцовою В.А.).
Підріст лісу досліджувався методом облікових площ, для чого в межах
липової та дубово-липової асоціації досліджувалися по 10 облікових площадок
розміром 20 м2
. На кожній площадці виконувався суцільний облік підросту за
породами дерев та станом, а отримані дані перераховувалися на всю площу та
площу в 1 га [18]. Перерахунок проводився за формулою:
8

9. p
n
К
10000×
=
K - число екземплярів сіянців та підросту, шт., n - сумарне число сіянців
самосіву та підросту всіх облікових площадок на досліджуваній ділянці, шт., P -
сумарна площа облікових площадок на досліджуваній ділянці, кв. м.
(За Мегалінським П.М) [14], [18].
Отримані дані зіставлялися зі шкалою природного поновлення лісу (згідно
МЛТІ.), [9].
9

10. РОЗДІЛ ІІ
ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗМІЩЕННЯ ТА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ
УМОВИ ТЕРИТОРІЇ
2.1. Географічне розташування заказника.
Лісовий заказник «Липовий гай» розміщений на південний схід від м.
Володимира-Волинського, відстань від міста до найближчого до заказника
населеного пункту с. Фалемичі складає усього 4 км шосейною та ґрунтовою
дорогами. Згідно з адміністративним поділом території України, землі
заказника віднесені до Зимненської сільської ради Володимир-Волинського
району.
Заказник розміщений на межі області волинського Полісся, яке входить
до зони мішаних лісів, та волинської височинної області, західноукраїнського
лісостепового краю, широколистолісової зони [4]. Проте, враховуючи його
рослинність, передусім деревну, а також характер рельєфу та ґрунтів, слід
вважати, що він за фізико-географічним районуванням усе-таки належить до
волинської височинної області широколистолісової зони, хоча й розміщений на
її північній околиці.
Загальна площа заказника складає 24,8 га лісових насаджень, довколишні
незаліснені землі низинних боліт у територію заказника не входять. Лісовий
масив заказника розміщений на пагорбі, який здіймається над довколишньою
низинною місцевістю. Для позначення самого лісу жителі довколишніх сіл
використовують топонім «Липовець», або ж, рідше, офіційну назву «Липовий
гай». За формою територія Липового гаю нагадує повернутий вершиною на
південь практично рівносторонній трикутник, кожна зі сторін якого має
довжину близько 700 м. На захід від цього трикутника розміщене село
Фалемичі, на південь - село Вілька, на півночі та на сході до Липового гаю
примикають території заплавних луків та боліт, за якими на схід розміщена
річка Луга. (див. Додаток А. карта-схема)
10

11. 2.2. Доступність території заказника для відвідувачів та умови
дослідження
Найближчим людським поселенням, розміщеним поряд з заказником, є
с. Фалемичі , до південно - східної околиці якого і прилягають землі заказника.
Відстань від об’єкта до земельних наділів місцевих селян усього близько
двохсот метрів, до житлової зони - 600 метрів, (якщо не враховувати два
окремих обійстя, розміщених відповідно на 350-400 метрів від території
лісового масиву). Зовсім невелике село Вілька розташоване за 400 метрів
(до земельних наділів селян) та 800 метрів (до житлової зони) від заказника.
Від Фалемич та Вільки до заказника прямують ледь помітні стежки, що
губляться в високій траві заплавних луків та боліт. Хоча важкопрохідні
болотисті ділянки цих стежок складають усього 200 м від Фалемич та 300 м від
Вільки, проте це досить-таки обмежує доступ до заказника для жителів цих сіл.
На північ від заказника розміщене обширне болото з трав’янистою та
чагарниковою рослинністю шириною 600-800 метрів, посередині якого наявний
занедбаний та зарослий меліоративний канал. За болотом розміщені
сільськогосподарські землі, що прилягають до с. Фалемичі, проте жодних
стежок, які б вели від цих угідь до заказника, нами виявлено не було.
Ще обширніші болотисті угіддя прилягають до заказника зі сходу, їх
переріз складає від 800 метрів до кілометра, крім власне луків, чагарників та
боліт, вони включають в себе і води річки Луги. Тому жодних стежок від
розміщеного за 1,5 км на схід від Липовця с. Житані немає, і дістатися звідси до
заказника найважче.
Отже, розміщений на узвишші Липовець відрізаний від довколишніх
агроландшафтів та житлових забудов заболоченими та зарослими очеретом
луками і чагарниками, що значно обмежують доступ місцевих мешканців на
його територію. Деяка ізольованість від населених пунктів цього куточка живої
природи сприяє зменшенню антропогенного навантаження на дану територію
та збереженню місцевої екосистеми.
11

12. РОЗДІЛ ІІІ
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДОВОЇ ТА ПРОСТОРОВОЇ
СТРУКТУРИ ФІТОАСОЦІАЦІЙ
Таксономічні дослідження дендрофлори заказника показали значну
неоднорідність видового складу дендрофлори різних частин Липового гаю,
тому нам довелося підкоректувати свої таксаційні та флористичні дослідження.
Адже, як виявилося, майже чисті липові деревостани зустрічаються лише на
частині площі заказника, натомість на інших площах ліс можна було визначити
як дубово-липовий, а на невеликій перезволоженій ділянці серед деревних
пород липа та дуб практично не зустрічалися, натомість у формації домінували
вільхи та берези. Тому в подальшому кількісний та якісний склад дендрофлори
ділянок із різними типами деревної рослинності ми досліджували окремо,
попередньо маршрутним методом оцінивши площу всіх трьох різновидів
фітоценозів. Подальші дослідження просторової структури популяції ми
проводили в кожній фітоасоціації окремо, а біометричні дослідження
проводили лише в тих угрупованнях, де Tilia cordata виступає видом-
домінантом.
3.1. Видовий склад, ценотична структура, та ярусність фітоасоціацій
заказника «Липовий гай»
У результаті таксономічних досліджень ми встановили, що дендрофлора
заказника представлена 10 видами дерев та 8 видами кущів, на більшості
території заказника в складі дендрофлори домінують Дуб звичайний (Quercus
robur) (індекс домінування 0,3) та Липа серцелиста (Tilia cordata) (індекс
домінування 0,6–0,9), ці види рослин найчастіше виступають едифікаторами в
місцевих фітоасоціаціях.
Зокрема в західній та північно-західній та північній частині заказника серед
дерев 80-90% належить до виду Липа серцелиста, тому згідно з созологічною
класифікацією (за Шеляг-Сосонко Ю.Р.) дана рослинна асоціація
12

13. класифікується як липовий ліс [21]. Усього дана формація займає площу
близько 12 га, що становить 48% площі заказника.
За нашими дослідженнями, висота дерев Tilia cordata на ділянках липового
лісу становить від 14 м до 22 м, поодинокі дерева Quercus robur та Cerasus
avium мають таку ж висоту, тобто деревостан фітоасоціації з домінуванням
липи є одноярусний.
«Рис 3.1.» Сіввідношення видів дерев в угрупуванні липового лісу.
Ценотична структура та флористичне ядро, фітоасоціації липового лісу.
Одноярусний деревостан. Перший ярус формує едифікатор – Липа серцелиста
(Tiliа cordata), рослини якої сягають висоти 18-20 метрів (індекс домінування і
0,8–0,9). Поодиноко трапляються Дуб звичайний (Quercus robur), Черешня
(Cerasus avium). Чагарниковий ярус не виражений, поодиноко зростають
Ліщина звичайна (Corylus avellana), Жостер проносний (Rhamnus cathartica),
Бузина чорна (Sambucus nigra ) та Берескле́т борода́вчастий ( Euonymus
verrucosus). Формація розміщена в західній та північній частині заказника і
займає площу близько 12 га, що становить 48% площі заказника.
13
Видовий склад дерев фітоасоціації липового лісу
86%
7%
4% 3% липа серцелиста
(Tiliа cordata)
дуб звичайний
(Quercus robur)
черешня
(Cerasus avium)
груша звичайна
(Pyrus communis)

14. У південній та південно - східній частині в деревостанах переважають Дуб
звичайний (Quercus robur) (30% від усіх дорослих дерев) та Липа серцелиста
(Tilia cordata) (близько 60—70% дерев).
У межах цієї фітоасоціації висота більшості дерев Quercus robur подекуди
сягає висоти 19-22 метрів, натомість Tilia cordata і окремі дерева Quercus robur
та дерева інших видів мають висоту 14-16 метрів. Зважаючи, що середня висота
дубів на окремих ділянках перевищує висоту інших дерев більш як на 15%, цей
деревостан слід класифікувати як двоярусний.
Враховуючи те, що у верхньому ярусі лісу представлені тільки дерева
Quercus robur, то згідно з созологічною класифікацією (за Шеляг-
Сосонко Ю.Р.) дана рослинна асоціація класифікується як дубово-липовий ліс.
[21]. Усього дана формація займає площу близько 10 га, що становить 40%
площі заказника.
«Рис 3.2.» Сіввідношення видів дерев в угрупуванні дубово-липового лісу.
Ценотична структура та флористичне ядро дубово-липового лісу.
Двох’ярусний деревостан. Перший ярус формує едифікатор – Дуб звичайний
(Quercus robur) ( індекс домінування 0,3 ), який має висоту 20-22 м, другий ярус
(14–18 м) створює Липа серцелиста (Tilia cordata) (індекс домінування 0,5–0,6).
Поодиноко трапляються Клен гостролистий (Acer platanoides), Черешня
(Cerasus avium). Чагарниковий ярус не виражений, поодиноко зростають
14
Видовий склад фітоасоціації дубово-липового лісу
57%31%
7%
5% липа серцелиста
(Tilia cordata)
дуб звичайний
(Quercus robur)
черешня
(Cerasus avium)
клен гостролистий
(Acer platanoides)

15. Ліщина звичайна (Corylus avellana), Берескле́т борода́вчастий (Euonymus
verrucosus) та Бузина чорна (Sambucus nigra .). Формація розміщена в
південній частині заказника і займає площу близько 10 га, що становить 40%
площі заказника.
Натомість в північно - східній частині заказника в умовах надмірної
зволоженості склад дендрофлори суттєво відрізняється. Там в основному
зростають Береза бородавчаста (Betula pendula) (30% відсотків усіх дерев) та
Береза пухнаста (Betula pubescens.) (20% відсотків дерев), Вільха сіра (Alnus
incana ) (30-40%рсолин деревного ярусу).
У гігрофільній березо-вільховій фітоасоціації висота дерев першого ярусу,
переважно це Betula sp., сягає 15 метрів, натомість дерева 2 ярусу - це
переважно Alnus incaр, рідше Alnus glutinosa, сягають висоти 10-11 метрів.
Тобто дану рослинну формацію слід класифікувати як березо - вільховий
ліс. Площа цієї фітоасоціації складає усього 3 га, що складає 12% відсотків
площі заказника.
«Рис 3.3.» Сіввідношення видів дерев в угрупуванні березо-вільхового лісу.
Видовий склад фітоасоціацій березо-вільхового лісу
27%
22%
35%
9%
7%
береза бородавчаста
(Betula pendula)
береза пухнаста
(Betula pubescens.)
вільха сіра
(Alnus incana) ,
вільха чорна
(Alnus glutinosa)
тополя біла
(Populus alba)
15

16. Ценотична структура та флористичне ядро, угрупування березо-
вільхового лісу. Деревостан одно- чи двох’ярусний. Перший ярус утворений
подекуди березами бородавчастою (Betula pendula) (індекс домінування 0,3) та
пухнастою (Betula pubescens.) ( індекс домінування 0,2), зрідка трапляється
Тополя біла (Populus alba), висота дерев даного ярусу 15 м.. Другий ярус
висотою 10-11 метрів утворює Вільха сіра (Alnus incana L.) (індекс домінування
0,3 – 0,4), зрідка трапляється Вільха чорна (Alnus glutinosa). Підлісок
сформований в основному Вербою козячою (Salix caprea), зрідка зустрічається
Калина звичайна (Viburnum opulus).
Отже, на території заказника нами було виявлено 3 типи рослинних
угруповань,а саме: липовий ліс, дубово-липовий ліс та березо-вільховий ліс.
«Рис 3.4» Території трьох фітоасоціацій заказника.
Липа серцелиста (Tilia cordata) виступає домінантом у 2 з 3 трьох типів
фітоасоціацій заказника «Липовий гай», усього деревостани з переважанням
липи займають 88% відсотків площі заказника.
16
Співвідношення площ різних фітоасоціацій
заказника "Липовий гай"
10га.
40%
12га.
48%
3 га.
12%
Дубово - липовий ліс
Липовий ліс
Березо-вільховий ліс

17. 3.2. Густина деревостанів та щільність популяції Tilia cordata
Для підрахунку щільності популяції Липи серцелистої ми спочатку обрахували
загальну густину деревостанів в усіх фітоасоціаціях, потім на основі індексів
домінування в межах липового та дубово-липового лісу вирахували щільність
дорослих особин Tilia cordata.
Визначення густини деревостанів у трьох типах рослинних асоціацій
методом підрахунку кількості дерев на пробних ділянках дало наступні
результати.
Таблиця 3.1.
Густина деревостанів фітоасоціацій заказника «Липовий гай»
Номер ділянки
Липовий ліс Дубово –
липовий ліс
Березово-
вільховий ліс
Кількість дерев на площі в 1 га
1 310 269 375
2 294 306 320
3 295 315 349
Середнє
значення
299,6 296 348
Отже, найщільніше розміщені дерева в березо-вільховому лісі, а найрідше -
в дубово-липовому.
Практично ідентичні результати були отримані і методом підрахунку
середньої відстані між деревами в деревостані ( за Саліковим Н.Я.) [9].
Таблиця 3.2.
Обрахунок щільності деревостанів на основі середньої відстані між
деревами
Номер ділянки Середня відстань
між деревами
Кількість дерев Тип фітоасоціації
1 5,7 312 Липовий ліс
2 5,7 312
17

18. 3 5,9 280
Середнє значення 5,76 301
1 5,7 312
Дубово-липовий
ліс2 5,9 280
3 5,8 296
Середнє значення 5,8 296
1 5,6 344
Березово-
вільховий ліс2 5,4 378
3 5,7 328
Середнє значення 5,56 350
Зіставивши значення, отримані обома способами, ми бачимо, що густина
деревостанів на території заказника неоднорідна, і, якщо відмінності між
дубово-липовим лісом, де густина 296 дерев на гектар, та липовим, де, за
різними методами, вона складає 299,6-301 дерев на гектар, несуттєва, то
щільність березо-вільхового лісу вища 348-350 дерев на га.
Щільність деревостанів в асоціаціях "Липового гаю"
300
296
350
260
270
280
290
300
310
320
330
340
350
360
Кількість дерев на площі один гектар
Липовий ліс
Дубово-липовий ліс
Березо-вільховий ліс
«Рис 3.5» Порівнянняня щільності деревостанів трьох фітоасоціацій «Липового-гаю»
18

19. Отже, густина деревостанів фітоасоціацій Липового гаю невисока, місцями
деревостани розріджені, часто зустрічаються прогалини та невеликі галявини.
На основі даних про густину деревостанів в цілому та індекси домінування
ми порахували щільність популяції рослин Tilia cordata з І та ІІ ярусів
фітоасоціацій липового та дубово липового лісу.
Густина популяції Tilia cordata в межах І ярусу асоціації
Липового лісу
258; 86%
42; 14% Кількість дорослих
екземплярів Tilia
cordata на площі 1га
Кількість дорослих
екземплярів інших
видів дерев на площі
1 га
«Рис 3.6» Кількість дерев Tilia cordata на/га Липової фітоасоціації.
У межах угрупування липового лісу, деревостани якого одноярусні,
щільність популяції дорослих екземплярів Tilia cordata складає 258 дерев/га,
що становить 86% усіх рослин І ярусу.
Густина популяції Tilia cordata в межах І та ІІ ярусів
асоціації Дубово-липового лісу
169; 57%
127; 43%
Кількість дорослих
екземплярів Tilia
cordata на площі 1га
Кількість дорослих
екземплярів інших
видів дерев на площі
1 га
«Рис 3.6» Кількість дерев Tilia cordata на/га Дубово-липової фітоасоціації.
19

20. Натомість в межах угрупування дубово-липового лісу, деревостани якого
двоярусні, щільність популяції дорослих екземплярів Tilia cordata складає 169
дерев/га, що становить 57% усіх рослин І-ІІ ярусів.
20

21. РОЗДІЛ IV.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПОПУЛЯЦІЇ TILIA CORDATA
Для оцінки екологічного стану окремих рослин та деревостанів з
домінуванням Липи серцелистої ми використовували наступні ознаки:
• лісові вирубки;
• наявність виразних слідів антропогенного впливу;
• фітосанітарний стан дерев (наявність ослаблених та загиблих дерев, а
також їх ураження грибами - трутовиками та опеньком справжнім);
• біометричні показники рослин Tilia cordata;
• можливості природного поновлення популяцій Tilia cordata
4.1. Антропогенний вплив на угрупування Липового гаю
Зважаючи на природоохоронний статус території, в межах Липового гаю
дозволені тільки санітарні вирубки лісу [9], проте, за даними Володимир-
Волинського держлісгоспу, вирубки лісу в межах даного лісового масиву не
проводилися.
У процесі обстеження території ми не знайшли доказів масових вирубок
лісу на території заказника, більше того, про відсутність санітарних вирубок
свідчать як окремі дерева, що засохли на корені, так і чисельні представники
дендрофлори, які загинули, причому їх стовбури перебувають на землі в різній
стадії розкладу.
Проте окремі сліди вирубок були виявлені нами при маршрутному
обстеження території заказника, зокрема, ми виявили сім епізодів незаконних
вирубок лісу на обстежуваній території переважно в східній та південній
частині заказника в межах липового та дубово – липового лісу. Вирубки
розміщені переважно поряд зі стежками, які ведуть від заказника до с. Вільки та
с. Фалемичі (див. додаток 1 карту-схему). Усього ми ідентифікували 12
зрубаних дерев, з них вісім - це липа, 2 дуби, 1 береза, ще одне дерево
визначити не вдалося. Класифіковані нами як вирубані, дерева мають
достовірні сліди використання пилки або ж сокири, поряд зі зрубаними
21

22. стовбурами нерідко наявні пеньки, що дозволяє відрізнити зруби від дерев,
загиблих, наприклад, внаслідок буревію чи ураження трутовиками.
Варто зазначити, що сліди вирубок старі, жодного зрубаного цього літа
дерева нами виявлено не було.
Щодо інших проявів антропогенного впливу, які так характерні для наших
лісів, то ми в процесі обстеження території заказника взагалі не виявили слідів
багаття, і лише кілька поодиноких предметів побутового сміття, як-то залишки
поліетиленових пакетів, фольги та пластикових пляшок. Тобто стихійних
смітників, які дуже псують вигляд типового українського лісу, розміщеного
поряд із містом, у Липовому гаю немає.
У цілому, згідно з показниками Шкали деградації середовища лісу в
процесі рекреації (згідно ВО «Лісопроект») [9], досліджуваний ліс слід віднести
до першої категорії деградації. Ознак порушення лісового середовища немає,
ріст та розвиток дерев і чагарників нормальні, механічні пошкодження відсутні,
дерева усіх ярусів і підлісок життєздатні. Моховий та трав'яний покрив
складається з характерних для даного типу лісу видів, слідів витоптування
немає. Також, згідно з показниками Шкали оцінки стану чагарникової і
трав'янистої рослинності (за Гусєвим М.М та. Агальцовою В.А.) [9], кущі
здорові, різноманітного вікового складу, практично без механічних
пошкоджень, трав’янистий покрив не порушений і характерний для даного
типу лісу, даний лісовий масив також характеризується як такий, що має першу
стадію деградації. І тільки на периферії заказника, поряд зі стежками, де були
відмічені невеликі зарослі будяків та кропиви, які є не характерним для лісу
компонентом флори, ми класифікуємо фітоценоз другої стадії деградації.
Проте, на жаль, варто констатувати, що це не наслідок високої екологічної
культури місцевих мешканців, а результат дуже обмеженої доступності цього
лісового масиву.
4.2. Оцінка фітосанітарного стану рослин домінантів з числа
дендрофлори заказника та стабільності угрупування в цілому.
22

23. Для оцінки фітосанітарного стану лісу в цілому та дерев Липи серцелистої
та Дуба звичайного ми скористалися Таблицею характеристики стану листяних
насаджень за ступенем пошкодження трутовиками [9],[15] та біометричними
показниками фітосанітарного стану рослин (річний приріст гілок та кількість
листків) – для Липи серцелистої. Оцінка стану дерев проводилася на 5 пробних
ділянках площею 10 арів кожна (2 ділянки в межах серцелистолипово -
дубового лісу та 3 ділянки в межах серцелистолипового лісу). Всього в рамках
дослідження ми обстежили 100 дерев Tilia cordata та для порівняння 25 дерев
Quercus robur, молоді рослини діаметром стовбура менше 10 сантиметрів, а
також дерева інших видів не обстежувалися.
Нами було встановлено, що 23 % відсотки екземплярів Tilia cordata без
зовнішніх ознак ослаблення, тобто здорові. 35 % - дерева з механічними
ушкодженнями, морозобоїнами, зламаними гілками на стовбурах, тобто
ослаблені, 25 % дерев характеризується наявністю невеликих молодих
плодових тіл дереворуйнівних грибів, викривленими кронами, окремими
засохлими гілками, тобто класифікуються як дуже ослаблені, 13% дерев мають
суху верхівку або засохлі гілки, у них на стовбурах наявні добре розвинені
плодові тіла грибів, стовбури з гниллю всередині, класифікуюся як всихаючі,
23

24. 4% дерев загиблі і характеризуються згідно з даною класифікацією як сухостій.
Фітосанітарний стан дерев Tilia cordata
23%
35%
25%
13%
4%
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
40%
Розподіл рослин за категоріями
Здорові дерева
Ослаблені дерева
Дуже ослаблені дерева
Всихаючі
Сухостій
«Рис 4.1.» Розподіл дерев Tilia cordata за ступенем ураженості трутовиками та
іншими ознаками осолаблення
Оскільки класифікація фітосанітарного стану лісу враховує тільки дерева,
які стоять у вертикальному положенні, то загиблі і повалені дерева липи на
дослідних ділянках були пораховані окремо, усього нами було виявлено 19
таких дерев в різній стадії розкладу (відпад).
Варто також зазначити, що при обстеженні дерев в осінній період на
окремих ослаблених та загиблих деревах Tilia cordata ми спостерігали плодові
тіла гриба Опенька справжнього (Armillaria mellea), що є додатковим фактором,
який свідчить про незадовільний стан цих дерев, також нами були виявлені
інші ознаки незадовільного фітосанітарного стану значної частини дерев Tilia
cordata, а саме: наявність великої кількості дупел та значне обростання
лишайниками стовбурів та гілок, що свідчить про сповільнені темпи росту[15].
Щодо обстежених екземплярів Quercus robur, то 52% відсотків дерев
здорові, 28% відсотків ослаблені, 12% дуже ослаблені та 8% всихаючі, сухостій
24

25. відсутній, що пояснюється значно більшою тривалістю життя дуба в порівнянні
з липою [15],[19].
Фітосанітарний стан дерев Quercus robur
52%
28%
12%
8%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
Розподіл рослин за категоріями
Здорові дерева
Ослаблені дерева
Дуже ослаблені дерева
Всихаючі
«Рис 4.2.» Розподіл дерев Quercus robur за ступенем ураженості трутовиками та
іншими ознаками осолаблення
Оцінка довжин річних приростів проводилася на основі категорій
фітосанітарного стану рослин Tilia cordata. В рамках кожної категорії було
відібрано по три типових дерева, і з них узято по 30 пагонів (по три з кожного
дерева), в процесі камеральної обробки було виміряно середнє значення
довжин приросту однорічних пагонів та кількість листків на них.
Середнє значення довжин річного приросту було вирахувано з
урахуванням відсоткового вмісту рослин кожної категорії усихання. В якості
контролю були використані рослини Tilia cordata з шкільного скверу
Зимненського НВК, котрі мають зовнішні морфологічні ознаки (висоту та
діаметр стовбура) та зростають в подібних екологічних умовах (щільність
рослин та умови освітлення), як і липи з заказника.
Таблиця. 4.1.
Біометричні показники рослин Tilia cordata
Категорія за ступенем Відсоток дерев Річний приріст Середня кількість
25

26. пошкодження
трутовиками.
даної категорії в
межах заказника.
листків на однорічних
пагонах
Здорові 23% 14,3 см 5,7
Ослаблені 35% 11,6 см 4,6
Дуже ослаблені 25% 6,4 см 3,9
Всихаючі 13% 2,4 см 2,7
Сухостій 4% - -
Середнє значення в
межах заказника.
- 9,26 см 4,3
Контроль. - 13,2 см 5,1
Тобто, якщо здорові дерева Липи серцелистої із заказника мають довжину
річного приросту навіть більшу за контрольну, то в цілому по заказнику середні
довжини річного приросту Tilia cordata значно менше контрольних 9,26 см
проти 13,2, адже здорових лип там усього 23%.
Середній річний приріст пагонів Tilia cordatа в сантиметрах
13,2
9,26
14,3
11,6
6,4
2,4
0
2
4
6
8
10
12
14
16
Категорії рослин Tilia cordata
Середнядовжинарічногоприросту
контроль
середнє значення в межах
заказника
здорові дерева
ослаблені дерева"
дуже ослаблені дерва
всихаючі дерева
«Рис 4.3.» Величини річного приросту пагонів в дерев Tilia cordata різних
категорій ослаблення.
Отже, в цілому можна сказати, що фітоасоціації Липового гаю мають
певні ознаки деградації, що не пов’язані з антропогенним впливом, адже значна
частина, а саме 77 % екземплярів основного виду едифікатора, має ознаки
ослаблення.
26

27. Тобто екологічну стійкість фітоасоціації в цілому слід вважати
порушеною та загрозливою, згідно зф шкалою оцінки біологічної стійкості
насадження (за МЛТІ.), [9].
Дані результати свідчать про те, що фітоасоціації дубово-липового лісу та
липового лісу на даний час не стабільні, а їх ценотична структура неминуче
зазнає змін. [7].
Головними причинами цього ми вважаємо відсутність регулярних
санітарних рубок, а також те, що чисті чи майже чисті липові ліси не є
характерними для нашої місцевості [21], тобто дана фітоасоціація зростає поза
межею основного ареалу, а значить зазнає тиску зі сторони як біотичних, так і
абіотичних факторів довкілля.
27

28. 4.3. Можливості природного поновлення місцевої популяції Tilia
cordata
Необхідною умовою стабільного існування популяції будь-яких видів
живих організмі з довгим життєвим циклом є наявність в ній молодих
організмів. Якщо це стосується деревної рослинності, то для молодих рослин
використовують термін – підріст. Підріст – молоде покоління деревних порід,
яке знаходиться під наметом лісу і в майбутньому спроможне сформувати
деревостан [15],[23]. Від кількісних та якісних характеристик підросту
залежить майбутнє існування лісу, а від видового складу рослин підросту - його
майбутня ценотична структура.
У процесі дослідження ми розподіляли підріст лісу за породами, якістю
(здоровий - надійний, без ознак пригнічення, захворювання, механічних
пошкоджень; сумнівний - пригнічені екземпляри з ознаками всихання
надземних частин, які мають механічні пошкодження тощо, але ще здатні до
подальшої життєдіяльності;) [15],[18]. Пригнічений підріст має зонтикоподібну
крону, у вигляді сторчків, і притуплений ріст. За умов пригнічення підріст
вважається ненадійним і при раптовому освітленні отримує мало шансів для
виживання [18].
За характером розміщення на площі природне поновлення поділяється на
рівномірне та нерівномірне. За густотою природне лісопоновлення поділяли на
чотири групи тис. шт. підросту/га рідке - до 3,0, середнє - 3,1 - 8,0, густе - 8,1 -
13,0, дуже густе -більше 13,0 [18]. Дослідженнення проводили на облікових
площадках в межах липової та дубово-липової асоціації заказника, оскільки нас
передусім цікавив стан підросту Tilia cordata. Підріст облікувався в межах 20
облікових площ (по 10 в липовій та дубово-липовій фітоасоціаціях), облікові
площі вибиралися на характерних для кожного угрупування ділянках, як під
пологом лісу, так і на прогалинах. Розміри облікових ділянок 4 на 5м (площа 20
м2
), дані обрахунків екстраполювалися на площу в 1 га.
Обрахунок підросту в межах липової асоціації показав наступні
результати.
28

29. Таблиця 4.2.
Характеристики підросту в межах липового лісу.
№ номер
облікової
площі
Tilia cordata Quercus robur Інші види дерев.
здоровий
надійний
підріст
сумнівний
підріст
здоровий
надійний
підріст
сумнівний
підріст
здоровий
надійний
підріст
сумнівни
й підріст
1 2 1 1 2 6 2
2 0 0 2 0 4 1
3 6 3 0 0 1 0
4 2 0 0 1 2 0
5 5 0 0 2 1 0
6 0 1 1 0 0 0
7 7 1 0 0 1 0
8 0 0 0 1 1 3
9 4 1 2 0 7 0
10 2 0 3 0 4 1
Загальна
кількість
на
облікових
площах
30 8 9 7 28 8
Кількість
на 1 га.
1500 400 450 350 1400 400
Отже, загальна кількість рослин підросту в межах липового угрупування
заказника складає 4500 екземплярів на гектар, з них 3350 рослин - це здоровий
надійний підріст, тобто густина підросту дає підстави вважати лісопоновлення
в межах асоціації як середнє або ж задовільне [18].
Категорії підросту в межах асоціації липового лісу
1500; 33%
400; 9%
450; 10%350; 8%
1400; 31%
400; 9%
Здоровий підріст Tilia
cordata
Сумнівний підріст Tilia
cordata
Здоровий підріст Quercus
robur
Сумнівний підріст Quercus
robur
Здоровий підріст інших
видів
Сумнівний підріст інших
видів
«Рис. 4.4» Розподіл підросту за категоріями в межах липової асоціації.
29

30. Розподіл підросту за видами дає таку картину: в межах фітоасоціації
липового лісу відмічено 1900 екземплярів підросту Tilia cordata,на 1 га. що
становить 42%, із них здоровий підріст 1500 штук ( 33%), сумнівний підріст 400
шт. (9%). Також наявно 800 екземплярів/га (18%) підросту Quercus robur, із них
450 (10%) - здоровий підріст 350 (8%) сумнівний підріст. Підріст інших видів
дерев - 1800 екземплярів/га (31%), з них здорові 1400 рослин (31%), сумнівні
400 (9%). Тобто при повному домінуванні в (0,8-0,9) Липи серцелистої в даній
фітоасоціації серед дорослих дерев, серед молодих рослин ситуація інша.
Подібна картина спостерігається і в фітоасоціації дубово-липового лісу.
Таблиця 4.3.
Характеристики підросту в межах дубово-липового лісу.
№ номер
облікової
площі
Tilia cordata Quercus robur Інші види дерев.
здоровий
надійний
підріст
сумнівний
підріст
здоровий
надійний
підріст
сумнівний
підріст
здоровий
надійний
підріст
сумнівни
й підріст
1 2 1 3 2 9 2
2 0 0 0 0 1 1
3 3 0 1 4 2 0
4 1 2 3 1 0 1
5 4 0 0 0 1 0
6 3 1 6 0 2 0
7 0 0 5 1 4 2
8 0 0 2 3 2 1
9 6 0 0 0 4 2
10 5 1 3 1 0 0
Загальна
кількість
на
облікових
площах
24 5 23 14 25 7
Кількість
на 1 га.
1200 250 1150 700 1250 350
Загальна кількість рослин підросту в межах дубово-липового угрупування
заказника складає 4900 екземплярів на гектар, з них 3600 рослин - це здоровий
надійний підріст, тобто середня густина підросту вказує на задовільний стан
лісопоновлення в межах асоціації.
30

31. Категорії підросту в межах асоціації дубово-липового лісу
1200; 24%
250; 5%
1150; 23%700; 14%
1250; 27%
350; 7%
Здоровий підріст Tilia
cordata
Сумнівний підріст Tilia
cordata
Здоровий підріст Quercus
robur
Сумнівний підріст Quercus
robur
Здоровий підріст інших
видів
Сумнівний підріст інших
видів
«Рис. 4.4» Розподіл підросту за категоріями в межах дубово- липової асоціації.
Розподіл підросту за видами дає наступний результат: в межах
фітоасоціації дубово-липового лісу відмічено 1450 екземплярів підросту Tilia
cordata на 1 га,. що становить 29%, із них здоровий підріст - 1200 штук (24%),
сумнівний підріст - 250 шт. (5%). Також наявно 1850 екземплярів/га (37%)
підросту Quercus robur, із них 1150 (23%) - здоровий підріст, 700 (14%) -
сумнівний підріст. Підріст інших видів дерев - 1600 екземплярів/га (34%), з них
здорові 1250 рослин (27%), сумнівні 370 (7%). І в цій фітоасоціації частка
молодих особин Tilia cordata відносно інших видів в структурі підросту значно
меша, як частка дорослих лип в деревостані - 29% проти 57% . Тобто обидві
фітоасоціації поступово втрачатимуть свою ценотичну структуру з вираженим
домінуванням Липи серцелистої в деревостанах, адже загиблі рослини Tilia
cordata в складі угрупувань як липового, так і дубово-липового лісу принаймні
частково заміщатимуться за рахунок дерев інших видів з числа підросту.
Цей процес стимулюється також і дуже нерівномірним розміщенням
підросту лип, адже якщо на частині облікових площ кількість життєздатних
молодих рослин складає 5-7 екземплярів, то на інших ділянках молоді рослини
просто відсутні (див таблиці 4.2, 4,3).
Сходи липи мають слабку життєздатність [13], липові ліси значно краще
поновлюються вегетативним шляхом за рахунок порослі [13], проте для цього
31

32. потрібна санітарна рубка, адже в іншому випадку хворі дерева Tilia cordata, а
на їх місці в І та ІІ ярус насадження пробиваються рослини інших видів.
Отже, нетипова для нашої місцевості практично чиста липова асоціація
поступово зникає і заміщається широколистяним лісом із складним видовим
складом Під наметом лісу зустрічається чимало молодих рослин Клена
гостролистого (Acer platanoides), Черешні (Cerasus avium), у більш зволожених
місцях Вільхи (Alnus sp.), натомість на прогалинах в числі підросту багато
світлолюбивих : Берези (Betula sp) та Тополі білої (Populus alba).
Тобто природне поновлення популяції Липи серцелистої слід вважати
незадовільним, адже для стабільного поновлення популяції Tilia cordata не
вистачає 1000-1500 шт/га підросту липи в межах липової фітоасоціації та 750-
1000 шт/га в межах дубово-липової.
32

33. РОЗДІЛ V.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОХОРОНІ ТА НЕВИСНАЖЛИВОМУ
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЮ В МЕЖАХ ЗАКАЗНИКА
5.1. Созологічні рекомендації для впровадження на території
Липового гаю
Антропогенний вплив на місцеву екосистему обмежений географічними
особливостями заказника, передусім гідрологічним режимом навколишньої
території. Більшу частину року територія заказника відрізана від
навколишнього світу водами р. Луга, котрі, розливаючись по заплаві, роблять її
майже непрохідною.
Це практично унеможливлює впорядковане використання цієї території з
рекреаційною метою, хоча лісовий масив розміщений поряд з містом, а до
найближчої зупинки місцевого автобусного маршруту усього лише 800 метрів
стежкою, проте зазвичай ця стежка непрохідна. Проте цей факт надзвичайно
сприятливий для охорони природи заказника. Так, під час обстеження території
заказника ми виявили лише поодинокі сліди вирубок і практично не зустріли
залишків побутового сміття та слідів багаття, які так характерні для наших
лісів, що розміщені поряд з населеними пунктами. Тому ми вважаємо, що
широке використання Липового гаю з рекреаційною метою є недоцільним.
Зважаючи на цей факт, а також на наявність у заказнику незаконних
вирубок та виявлення в окремих місцях рослин сагітального компоненту флори
Urtica dioica та Cirsium arvense, вважаємо за потрібне організувати постійний
моніторинг екологічного стану заказника та пропагандистську роботу серед
жителів навколишніх населених пунктів з метою збереження цього куточка
рідного краю.
З метою пропаганди охорони об’єкта ми організували випуск буклета,
присвяченого заказнику «Липовий гай» (Див. додаток Б). Також для
покращення режиму охорони ми (силами ліцеїстів наукового товариства
«Соняшник») організували постійний моніторинг за станом біоти заказника.
33

34. 5.2. Заходи необхідні для стабілізації ценотичної структури заказника
та збереження його липових насаджень.
Оскільки наші дослідження виявили незадовільний фітосанітарний стан
насаджень Tilia cordata в межах заказника, у тому числі значне ураження
грибами-трутовиками, то вважаємо за доцільне рекомендувати провести
санітарну рубку з видаленням найбільш ослаблених та загиблих дерев.
Санітарна рубка зможе не лише запобігти подальшому поширенню шкідників
та хвороб, а й сприятиме порослевому поновленню Липи серцелистої. Проте,
враховуючи значний відсоток ослаблених та всихаючих дерев, а також
враховуючи незадовільне природнє поновлення Tilia cordata за рахунок
підросту, вважаємо за доцільне рекомендувати заходи штучного
лісопоновлення в межах заказника. Зокрема, провести підсадження молодих
рослин Липи серцелистої в кількості 1000-1500 шт/га в межах асоціації
липового лісу, та 750-1000 шт/га в межах асоціації дубово-липового лісу.
Частково саджанці можна взяти в самому заказнику за рахунок розсадження
ділянок з щільним (понад 3 рослини на 20 м2
) груповим підростом Tilia cordata.
Паралельно з підсаджуванням лип, для зменшення конкуренції провести
рубку молодих екземплярів рослин берези, вільхи та тополі (в межах липового
та дубово липового лісу).
У процесі лісовідновлювальних заходів необхідно зберегти підріст
Quercus robur, враховуючи не лише господарську цінність даного виду рослин,
а й той факт, що дубово-липові ліси є стабільними біоценозами на даній
території [13], а дуб є постійним супутником липи і випадання одного виду зі
складу фітоасоціації, як правило, призводить і до випадання іншого [13].
Лише негайне впровадження вище перерахованих лісозбережувальних та
лісопоновлювальних заходів дозволить стабілізувати ценотичну структуру
липових та дубово-липових асоціацій заказника, в іншому випадку липи будуть
заміщуватися іншими видами дерев. І врешті решт унікальну в межах регіону
біоту Липового гаю буде втрачено.
34

35. 5.3. Можливості невиснажливої експлуатація популяції Tilia cordata
Недоступність заказника, звичайно, утруднює як дозволене, так і
нелегальне використання ресурсів місцевого біогеоценозу. У межах Липового
гаю є значні запаси лікарської сировини, а саме: кори Quercus robur, бруньок
Betula sp. та Alnus sp. і передусім цвіту Tilia cordata. Проте заготівля лікарської
сировини обмежена як заповідним статусом території, адже заготовлювати кору
дуба, бруньки вільхи та берези можна лише під час санітарних рубок, так і
обмеженою доступністю території.
Серед інших видів легального використання ресурсів важливе місце має
відігравати заготівля грибів (в заказнику дуже поширеним є Опеньок справжній
(Armillaria mellea ).
Проте найважливішим і найбільш продуктивним способом невиснажливого
використання ресурсів даної території має стати виробництво меду. Зважаючи,
що згідно з даними «Таблиці медоносності одного дерева в чистих липових
насадженнях» [9], один дорослий екземпляр Tilia cordata, залежно від діаметра
стовбура, може забезпечити збір від 300 г до 3 кг меду, причому дерева
діаметром стовбура близько 50 см (середній діаметр стовбурів липи в
заказнику)[17] дають до 2 кг меду [9]. За нашими оцінками, в межах Липового
гаю ростуть понад 4000 тис. липових дерев, отже, потенційну
медопродуктивність заказника лише за рахунок липи можна оцінити у 8000 кг
за рік.
Загальновідомо, що медоносні бджоли здатні літати за взятком до 6-8 км,
хоча зазвичай ця відстань не перевищує три кілометри [6]. Тому біля пасік в
трикілометровій зоні дозволяється лише санітарна рубка липи [9]. Зважаючи на
вище наведені факти, ми вважаємо, що мешканці населених пунктів,
розміщених в трикілометровій зоні навколо заказника, а це села Фалемичі,
Вілька, Зимне, Житані, мають дуже сприятливі можливості щодо розвитку
бджільництва. На жаль, варто зазначити, що ці можливості практично не
використовуються.
35

36. Отже, щодо екологічно виваженого, невиснажливого використання
ресурсів заказника, то значну роль мають відігравати контрольована заготівля
лікарської сировини та збір грибів, а передусім бджільництво.
Бджільництво, на відміну від інших видів природокористування, не
завдасть жодної шкоди рослинному угрупованню Липового гаю. Тому саме
бджільництво має стати основним видом природокористування на даній
території, таке використання ресурсів є найбільш доцільним як з
природоохоронної, так і з економічної точок зору.
36

37. ВИСНОВКИ
1. Дендрофлора заказника представлена 10 видами дерев та 8 видами
кущів, Липа серцелиста (Tilia cordata) (індекс домінування 0,7–0,9) є видом-
домінантом на більший частині території заказника, субдомінантом виступає
Дуб звичайний. (Quercus robur) (індекс домінування 0,3) , ці види рослин
найчастіше виступають едифікаторами в місцевих фітоасоціаціях.
2. Таксономічні та ценотичні дослідження дендрофлори заказника
показали значну неоднорідність видового складу дендрофлори різних частин
Липового гаю. Усього на території заказника нами було виявлено 3 типи
рослинних угруповань: дубово-липовий ліс, липовий ліс та березово-вільховий
ліс.
3. Ценотична структура та флористичне ядро угрупування дубово-
липового лісу. Двох’ярусний деревостан із густиною 214 дерев / га. Перший
ярус формує едифікатор Дуб звичайний (Quercus robur) ( індекс домінування
0,4 ), який має висоту 20-22 м. Другий ярус (14–18 м) утворює Липа серцелиста
(Tilia cordata) (індекс домінування 0,4–0,5). Поодиноко трапляються Клен
гостролистий (Acer platanoides), Черешня (Cerasus avium). Чагарниковий ярус
не виражений, поодиноко зростають Ліщина звичайна (Corylus avellana),
Берескле́т борода́вчастий (Euonymus verrucosus) та Бузина чорна (Sambucus
nigra .). Формація розміщена в південній частині заказника і займає площу
близько 10 га, що становить 33% площі заказника.
4. Ценотична структура та флористичне ядро угрупування липового лісу.
Одноярусний деревостан, густиною 230 дерев/га. Перший ярус формує
едифікатор Липа серцелиста (Tiliа cordata), рослини якої сягають висоти 18-20
метрів (індекс домінування і 0,8–0,9). Поодиноко трапляються Дуб звичайний
(Quercus robur), Черешня (Cerasus avium). Чагарниковий ярус не виражений,
поодиноко зростають Ліщина звичайна (Corylus avellana), Жостер проносний
(Rhamnus cathartica), Бузина чорна (Sambucus nigra .) та Берескле́т
борода́вчастий (Euonymus verrucosus). Формація розміщена в західній та
37

38. північній частині заказника і займає площу близько 12 га, що становить 46%
площі заказника.
5. У межах угрупування липового лісу, деревостани якого одноярусні,
щільність популяції дорослих екземплярів Tilia cordata складає 258 дерев/га,
що становить 86% усіх рослин І ярусу.
6. У межах угрупування дубово-липового лісу, деревостани якого
двоярусні, щільність популяції дорослих екземплярів Tilia cordata складає 169
дерев/га, що становить 57% усіх рослин І-ІІ ярусів.
7. Фітосанітарний стан дерев основного виду домінанта має наступні
показники: 23 % відсоток екземплярів Tilia cordata здорові, 35 % ослаблені, 25
% дуже ослаблені, 13% всихаючі, 4% дерев загиблі (сухостій). Середній річний
приріст пагонів здорових дерев складає, 14,3 см., ослаблених 11,6 см , дуже
ослаблених 6,4 см, всихаючих 2,4 см.
8. Фітосанітарний стан липових деревостанів є незадовільним, а біологічна
стійкість лісу порушена. Для санації деревостанів рекомендується провести
санітарну рубку.
9. Густина підросту середня: 4500 шт/га в межах липового лісу і 4900 шт/га
в межах дубово-липового лісу, розміщений підріст нерівномірно, значна
частина підросту є сумнівною (26% від загальної кількості).
10. Лісопоновлення в межах дубово–липового лісу та липового лісу є
задовільним, проте частка здорового підросту Tilia cordata становить лише 33%
в межах липової асоціації та 24% в межах дубово-липової.
11. Природне поновлення популяції Tilia cordata є незадовільним. Внаслідок
чого в межах заказника «Липовий гай» ми спостерігаємо поступове заміщення
чистих липових деревостанів на дубово - липові з домішками інших листяних
порід. Тобто обидві фітоасоціації поступово втрачатимуть свою ценотичну
структуру з вираженим домінуванням липи серцелистої в складі фітоасоціацій,
адже загиблі рослини Tilia cordata, в складі угрупувань як липового, так і
добово-липового лісу принаймні частково заміщатимуться за рахунок дерев
інших видів з числа підросту.
38

39. 12. Задля збереження біоти заказника рекомендувати наступні заходи
штучного лісопоновлення:
 Провести підсадження молодих рослин Липи серцелистої в
кількості 1000-1500 шт/га в межах асоціації липового лісу та 750-1000
шт/га в межах асоціації дубово-липового лісу.
 Паралельно з підсаджуванням провести рубку молодих екземплярів
рослин берези, вільхи та тополі, (в межах липового та дубово липового
лісу), що знизить конкуренцію серед компонентів підросту.
 Невідкладно здійснити санітарні рубки всихаючих та ослаблених
дерев, що стимулюватиме утворення підросту липи за рахунок порослі.
13. Найбільш доцільними методами невиснажливого використання ресурсів
заказника повинні стати: контрольована заготівля лікарської сировини, збір
грибів. Жителі навколишніх сіл мають дуже великі можливості з розвитку
бджільництва, адже теоретично медопродуктивність Липового гаю тільки за
рахунок рослин Tilia cordata може становити близько 8000 кг меду на рік.
39

40. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» //Відомості
Верховної Ради України (ВВР).- 1992.- N 34.- ст.502.
2. Андронов Н., Богданов П. Определитель древесных растений по листям. -
Л.: Изд-во Ленинградского университета. - 1974 234 с. (Рос).
3. Атрохин В. Г., Кузнецов Г. В. Лесоводство.- М.: Агропромиздат, 1-
989. (Рос).
4. Булава Л. М. Фізична географія України, 8 клас. - К.: Ангро Плюс,- 2008.
5. Визначник вищих рослин України // Доброчаєва Д. Н., Котов М.
Н.,Проскурін Ю. К. – К.: Наук. думка, -1987.
6. Виробнича енциклопедія бджільництва. — К. : Урожай, -1966.
7. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології - Київ:
Фітосоціоцентр, 2000. — 240 с.
8. Забокрицька М.Р., Хільчевський В.К., Манченко А.П. Гідроекологічний
стан басейну Західного Бугу на території України. - К.: Ніка-Центр, -2006. - 184
с.
9. Загреев В.В., Сухих В.И., Швиденко А.З., Гусев.Н.Н., Мошкалев А.Г.
Общесоюзные нормативы для таксации лесов . - М.: Колос.-1992.-. 495 с
(Рос).
10. Залепухин В.В Теоретические аспекты биразнообразия учебное пособие -
Волгоград: Изд-во Волги, -2003. - С. 169. - 192 с. (Рос).
11. Зелена книга України /під загальною редакцією члена-кореспондента
НАН України Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, -2009. – 448 с.
12. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології
рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
13. Мурахтанов Е. С. Липа. - М.: Лесная промышленность, 1981. – 80 с. (Рос).
14. Мегалінський П.М. Природне відновленнясосни. Результати наукових
досліджень по лісових культурах у боярському дослідному лісгоспі. -
К.:УАСГН - 1960. - Т.1., - С.79-85.
40

41. 15. Мелехов И.С. Лесоводство. – М.: ГОУ ВПО МГУЛ, 2007. – 324 с. (Рос).
16. Нетробчук І. М. Геоекологічний стан басейну річки Луга. //Науковий
вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, -2011. –
15с.
17. Никитюк М.А. Екологічний проект. Дендрофлора заказника «липовий
гай» екологічні, созологічні та таксаційні аспекти. Зимне 2014. 31 с.
18. Свириденко В. Є., Киричок Л. С., Бабіч О. Г. Практикум з лісівництва.
Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с.
19. Стеценко М.П., Парчук Г.В., Петрович О.З., Борейко В.Є., Сесін В.А.
Концептуальні засади еколого-освітньої діяльності в природно-заповідних
установах України.-К.:Логос,-2005.-16с.
20. Формування регіональних схем екомережі (методичні рекомендації) /За
ред. Ю.Г.Шеляга-Сосонко.-Київ:Фітосоціоцентр,-2004.-71с
21. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.Л. География
растительного покрова Украины.– К.: Наукова думка, -1980. – 288 с.
Інтернет - ресурси
22. uk.wikipedia
23. http://volynlis.at.ua/index/volodimir_volinske_lisomislivske_gospodarstvo/0-
13
24. http://ukrbukva.net/print:page,1,66794-Prirodn-o-zapov-dn-kompleksi-Volins-
ko-oblast.html
25. http://vseslova.com.ua
41

42. 42