крок

1. Рівні професійного
розвитку вчителя

2. Професійна
компетентні
сть
учителя
система
професійних
знань, умінь і
установок
забезпечення її
мобільності
(рухливості),
поповнення
професійних
особистісних знань
у курсовий і
міжкурсовий
період
уміння виявляти
й ефективно,
творчо
розв'язувати на
рівні
технологічних
або трудових
стандартів
професійні
завдання
гнучкість
застосовуваних
методів
теоретичної та
способів
практичної
діяльності
критичність
мислення
рефлексія
безперервне
професійне
зростання

3. • Компетентність передбачає розвиток
інформаційної функції (знати), діяльнісної
функції (уміти), креативної функції
(володіти), розвивальної функції
(бути). Професійна компетентність
ширше за поняття знання, уміння,
навички, оскільки вона вбирає їх у себе.
• Сучасний учитель повинен уміти сам і
навчити учнів творчо засвоювати знання,
критично осмислювати здобуту
інформацію

4. Творчий рівень
Системно-моделювальний
діяльність
Локально-моделювальний
Адаптивний рівень
Репродуктивний рівень

5. • Репродуктивний рівень педагогічної
майстерності, або дуже
низький, передбачає вміння вчителя
вирішувати дидактично-методичні
задачі шляхом застосування раніше
засвоєних прийомів, розроблених
методичних рекомендацій, зразків,
методичних законів та правил.

6. • Адаптивний рівень педагогічної
майстерності педагога, або
низький, характеризується відтворенням
засвоєних способів діяльності, при цьому
комбінуючи, трансформуючи й обираючи
відповідно до конкретної навчальної
ситуації.

7. • Локально-моделювальний діяльність і
поведінку учнів, або середній рівень
педагогічної майстерності, передбачає
вміння вчителя ефективно вирішувати
дидактично-методичні задачі, щоб
досягти мети – поєднати в навчальному
процесі практичний, освітній,
розвивальний та виховний аспекти,
максимально врахувати реальну
навчальну ситуацію, використати
найновіші дослідження сучасної
педагогічної науки.

8. • Системно-моделювальний діяльність та поведінку
учнів, або високий рівень педагогічної
майстерності. Учитель володіє стратегією навчання
учнів певним компетентностям. Мету, завдання і
структуру уроку обирає з урахуванням суб’єктного
досвіду молодших школярів, ролі навчального
матеріалу, міжпредметних зв’язків. Моделює
індивідуальну траєкторію розвитку кожного учня,
рівень засвоєння з теми, форми й методи
навчально-пізнавальної діяльності. На уроці
переважають проблемно-пошукові методи
навчання, що відповідають потребам, мотивам та
інтересам учнів. Основними функціями контролю і
оцінювання навчальних досягнень молодших
школярів є: мотиваційна, діагностувальна,
коригувальна, прогностична, навчально-
перевірювальна, розвивальна, виховна.

9. Творчий рівень професійної компетентності,
або дуже високий.
Педагог-новатор, самомотивований не на
репродукцію, а на експеримент,
дослідження, новаторство, постійний
педагогічно-методичний пошук.

10. Якісні показники ідеального вчителя
• – «вченість», зазвичай – вітчизняна, за національністю її носія;
• – доступність методів педагога для учнів, тобто "методичність"
знань як здібність ці знання ефективно викладати;
• – розуміння натури дитини, бачення в ній задатків майбутніх
здібностей як придатність для певного виду майбутньої
діяльності;
• – моральність педагога як зразок поведінки для вихованців, хоч
в цілому роль, що відводилася йому, була незначною – він лише
передавач знань шляхом використання правильної методи;
• – естетичність як необхідне постійне вміння вчителя включати в
процес педагогічної дії позитивні почуття прекрасного і
піднесеного, рідше – комічного, наповнюючи дію потребою-
спонукою кожного учня до набування статусу суб’єкта
педагогічної дії.