Кількісна теорія менеджменту

1. Кількісна теорія
менеджменту

2. Кількісна теорія
Найбільш відомими представниками цієї школи є Д. Марч,
Г. Саймон, Р. Акофф, Д. Вудворд, Д. Томпсон, Н. Лоуренс.

3. • Теоретики цієї школи поклали ідею про те, що
управління є певним логічним процесом, який
можна відобразити за допомогою математичних
символів та залежностей.

4. В центрі уваги цієї школи
знаходиться математична
модель, тому що саме за її
допомогою управлінську
проблему можна
відобразити (передати) у
вигляді основних її цілей
та взаємозв'язків.

5. Кількісна теорія менеджменту одержала розвиток
в роки Другої світової війни. Війна змусила Англію,
а потім і США почати використовувати кількісні
підходи до розподілу ресурсів. Це був найбільш
ефективний спосіб розподілу.

6. Теоретичний менеджмент
Теоретичний менеджмент ґрунтується на побудові
математичних моделей. Математична модель – це
спрощене зображення системи, процесу або
відносин. На загальному рівні теоретичний
менеджмент зосереджений на моделях, рівняннях
та іншій схематизації дійсності.

7. Операційний менеджмент
Цей менеджмент менш математизований і простіший,
ніж теоретичний, його можна практично
застосовувати до управлінських ситуацій.
Справді, ми можемо практикувати операційний
менеджмент як форму застосування менеджменту
теоретичного.

8. Дослідження в межах кількісної школи
передбачає реалізацію певних дій
(процедур):
• Виявлення операційної проблеми.
• Вироблення моделі ситуації, яка спрощує
реальність і подає її абстрактно;
• Надання змінним моделі кількісних значень
з метою описати кожну змінну та зв'язки
між ними.

9. Більшість методів і засобів кількісної школи мають такі
характеристики:
• головна увага зосереджується на прийнятті рішення;
• основний кінцевий результат аналізу повинен втілюватися у
вигляді керуючого впливу;
• процес прийняття рішення є головною складовою частиною
повсякденної діяльності керівників;
• використання формалізованих математичних моделей, які
дозволяють сформувати можливі варіанти вирішення
проблеми;
• модель - це форма зображення реальності; зазвичай, вона
спрощує реальність або зображує її абстрактно;
• залежність від комп'ютера.

10. Кількісна школа
(1950 - дотепер)
Представниками цієї школи є: Р. Акофф, Л. Берталанфі,
С. Бір, А. Гольдбер, Л.В. Канторович (Нобелівський
лауреат), В.В. Новожилов, Д. Форестер, А. Раппопорт,
Р. Калман, Л. Клейн та ін.

11. Автори звертали увагу на важливість: тимчасового
планування, створення графіків руху ресурсів та
ходу технологічних процесів, вирішення завдань
оптимізації. Особливу важливість використання
кількісних методів дослідження набуває в
ситуаціях, що вимагають обробки великого масиву
інформації в умовах дефіциту часу.

12. Сучасний менеджмент, заснований на науковому
дослідженні управління, займається
використанням наукового підходу до практики
управління. Саме це дало можливість розвинути
нову концепцію менеджменту шляхом
використання математичних методів та
комп'ютерної техніки, дав їй відповідну назву
«кількісна (управлінська) школа»

13. Внесок кількісної школи:
• розробка та застосування моделей для
поглибленого розуміння управлінських проблем;
• розвиток кількісних методів на
допомогу керівникам у складних ситуаціях.
До недоліків школи відносяться:
• вузькоспеціалізований підхід до управління;
• неможливість повного врахування людського
фактора.
Основний внесок цієї школи в теорію управління -
спрощення управлінської реальності за допомогою
математичних моделей.

14. Використання кількісних методів для
розробки управлінських рішень
Теоретичні основи математичних методів були закладені
рос. вч. Л. Канторовичем і В. Новожиловим, які не лише
розробили методи кількісного підходу, але і сприяли
практиці їх застосування.

15. Залежно від типу математичних функцій, покладених в
основу моделей, розрізняють:
а) лінійне моделювання, при якому використовуються
лінійні залежності;
б) динамічне програмування, що дозволяє вводити
додаткові змінні в процес рішення завдань;
в) імовірнісні і статистичні моделі, що реалізовуються в
методах теорії масового обслуговування;
г) теорія ігор - моделювання таких ситуацій, ухвалення
рішення в яких повинне враховувати неспівпадання
інтересів різних підрозділів;
д) імітаційні моделі дозволяють експериментально
перевірити реалізацію рішень, змінити початкові
передумови, уточнити вимоги до них.